Припиніть скиглити про зневіру партнерів у тому, що ми можемо/повинні повернути Крим
Ми танцювали на граблях зневіри вже десятки разів за цей більш ніж рік. І це просто такі самі чергові граблі
Крим… Я не маю сумнівів, що ця війна закінчиться звільненням його від окупантів та відновленням державних кордонів України.
І це не про красиві слова та рожеві надії, а тверезі розрахунки.
Не тільки України.
Нам потрібно знов і знов пройти через шлях розмов про ймовірність домовленостей з росією лише з однією метою — знов і знов довести, що це неможливо.
Довести не нашим партнерам. Вони все зрозуміли за цей рік.
Довести лідерам країн, які досі бачать підступний Захід та ще підступнішу КНР, і не хочуть обирати.
Як би ми не намагалися переконувати себе у зворотньому, на жаль, для чималої частини світу, наша війна — це вибір перш за все між двома світами і лише потім між добром і злом.
Це неправильно. Несправедливо. Злочинно. Так. А хто сказав, що світ досконалий?
Та й більшість з нас, давайте відверто, до останніх місяців чули назви цих країн хіба що в школі на уроках географії.
Ми займалися будівництвом альянсів? Розвитком відносин між народами? Вирощуванням професійних дипломатів?
Ні, тому результат цілком очікуваний.
Кожен з цих лідерів чекає моменту, коли сумнівів у тому, хто переможе, не буде, щоб стати на бік сильного.
Повна перемога України — саме цей момент.
Коли разом з партнерами ми доведемо, що:
- маленька мирна країна може перемогти великого агресора;
- агресор покидає поле бою не просто ні з чим, а втративши все;
- демократії — це про майбутнє, тому 21 сторіччя час занепаду диктаторських режимів.
В битві між двома світами Україна — епіцентр подій. Але світ більше за Україну. І «на столі» лежить набагато більше, ніж думають короткозорі політики, рахуючи відправлені Україні долари.
«На столі» майбутнє сторіччя:
- З правами та свободами людини чи без.
- З маленькими вільними країнами чи колоніями.
- З білими ведмедями, що вступлять до НАТО, чи комуністичною Арктикою.
- З високотехнологічним Тайванем та фінансовим центром Гонконгом чи без…
Тому припиніть скиглити про зневіру партнерів у тому, що ми можемо/повинні повернути Крим. Ми танцювали на граблях зневіри вже десятки разів за цей більш ніж рік. І це просто такі самі чергові граблі.
