Люди в росії не відчувають, що стають моральними виродками — це їхня нормальність
Вони позбавлені емпатії та співчуття
Для тих, хто досі думав, що російсько-українська війна це «війна путіна», історія в Тульській області стала навіть не холодним, а льодяним душем.
Дівчинка 13 років робить малюнок, на якому написано «ні війні». Нічого більше. Вчителька доносить директору, директор у поліцію. Батька, який є єдиним для неї членом родини, арештовують і звинувачують в дискредитації російської армії та засуджують на 2 роки, дівчинку хочуть віддати в прихисток. Батько біжить, але його схопили у Мінську в результаті спільної операції білорусі та рф.
Ця історія — дзеркало життя сьогоднішньої росії. Доноси там стали такими ж рутинними, як за Сталіна.
Люди не відчувають, що стають моральними виродками — це їхня нормальність. Вони позбавлені емпатії та співчуття, а для чого вони їм?
Репресивна машина працює на повну. Цю історію, як й інші такі самі, слід розповідати як нашим друзям, так і тим, хто намагається «пропетляти».
Вони досі часто кажуть, що не сприймають «колективне покарання» — в юридичному сенсі, можливо, це і правильно. Але російське населення не просто хворе на жорстокість та відсутність емпатії — це його звичайний стан. І винятки з цього правила тільки його підтверджують. Люди, які є матеріалом та засобом, з цим згодні, більш того, для них це ОК, вони не уявляють собі іншого життя, а точніше сказати існування. І врешті-решт це ще один доказ: поки що інших опцій, крім перезавантаження рф або її стратегічного стримування, у цивілізованого світу немає.
