Наші західні друзі знають, що працюють не добрі хлопці і дівчата, а саме інститути і процедури

НАБУ виписало підозру Коболєву. І це була помилка. На мій суб’єктивний погляд. Погляд не юриста.

На жаль, детективи такі самі люди і іноді можуть стати жертвою політичних маніпуляцій популістів. Які демонізували колишнє керівництво Нафтогазу і нівелювало у суспільній свідомості величезну перемогу, яку у Стокгольмі отримала Україна. В результаті складається хибне бажання справедливості, що підштовхує такі рішення. Тим більше, що це дуже незвичний обсяг премії в такій бідній країні. Що відразу включає бажання помсти.

Це природа людини. Бо детективи також люди, які дивляться телевізор. Де панують популісти.

Популісти, які системно нав’язують суспільству міф, що менеджери мають працювати ефективно і при цьому бути дешевшими за джуніора із ІТ.

В результаті підозра НАБУ підставила і реформу корпоративного управління. Бо рішення про премію приймала Наглядова Рада. Яка для цього і існує. В таких компаніях як Нафтогаз.

Чи означає це, що НАБУ якась не така?

Ні. Це просто помилка. Помилки — це нормально. Було б дивно, якби помилок не було.

Чи означає це, що Наглядова Рада якась не така, якщо вона не врахувала політичну реакцію і суспільний резонанс?

Ні, бо це саме і є сенсом реформи корпоративного управління. Прибрати політику геть з державних компаній. Бо там де є політики, так є збитки і контракти імені Тимошенко-путіна, які заганяють державу в кабалу. А там де політиків немає, може бути ефективне управління.

Тому не треба протиставляти антикорупційну реформу і реформу корпоративного управління.

І антикорупційна система складається не тільки з НАБУ. Є САП. І є антикорупційний суд. Вони мають працювати разом. І разом з тим страхувати один одного від помилок. Доповнювати і страхувати. Не ставати інквізицією, яка карає всіх, кого вимагає натовп. А саме стати працюючим інститутом правосуддя, якого так не вистачає в Україні.

Антикорупційний суд відмовився задовольнити вимогу «посадити Коболєва за ґрати». І це прекрасно. Це демонструє чому наші західні партнери так настирливо вимагали побудувати саме систему боротьби з корупцією, яка б складалася з НАБУ, САП і антикорупційного суду. Суду, який поки має високий рівень довіри і рішення якого не будуть ставити під сумнів. Суду, який обирався через прозорі конкурси із контролем наших західних друзів.

Прийми таке рішення Печерський суд йому б не було довіри. Популісти сказали б, що Коболєв просто поділився з суддями премією. Про антикорупційний суд так казати не будуть.

Наші західні друзі знають, що працюють не добрі хлопці і дівчата, а саме інститути і процедури.

Чому так важливо саме правосуддя в цій справі Коболєва?

Не тому, що Коболєв добрий хлопець. А тому, що це дає надію, що в майбутньому якийсь інший якісний менеджер з бізнесу таки наважиться попрацювати на державу. І нажити собі безліч ворогів і ненависників. Звісно, якщо буде щось робити.

І так, якщо хтось вимагає високі зарплати і премії для себе, це не означає, що він чесний. Але якщо хтось готовий працювати без зарплат і премій, працювати довго, то це точно означає, що таку людину не можна підпускати до державних компаній.

Джерело