Що не так із нашою політичною системою

Ходити по граблях — улюблене хобі наших політиків

У сотий раз. Систему характеризує не помилка, а реакція на помилку.

Коли до Польщі прилітають дві ракети, стійка, впевнена в собі й доросла політична система каже: так, працювала наша ППО, так, накладки трапляються, ось наші вибачення, компенсації, але винна в будь-якому випадку країна-агресорка.

Міжнародна думка тоді, нагадаю, була такою: чия ракета не була б — це ненавмисний приліт. Чия ракета не була б — винна росія. Чия б ракета не була — допомога Україні буде продовжена в тому ж чи навіть більшому обсязі. І весь світ чекав приблизно такої ж виваженої дорослої реакції на помилку від української влади. І весь світ — і насамперед поляки — просто офігіли від реакції української влади: «Це не ми, ми не стріляли, це не наша ракета, не знаємо звідки». І тільки відкривали рота: ну, нам-то ви нахєра брешете?

Коли радник начальника шпильок заявляє, що до будинку у Дніпрі потрапила ракета після того, як її збила ППО, стійка система каже: збила ППО, не збила ППО, працювала ППО, не працювала ППО — вина тільки й виключно на агресорі. Наша ППО і надалі працюватиме. І ми робитимемо все, щоб було збито кожну ракету. І річ взагалі не в нашій ППО. На ній ніяким боком провини взагалі не може бути.

Ну, за максимально простим логічним ланцюжком.

Адже за такою логікою виходить, що якби ППО все ж таки працювала, підбила ракету з боєголовкою із масою одну тонну, швидкістю 5 500 км/год і висотою польоту 12 км, і та не зруйнувалася б у повітрі, а, пролетівши за інерцією ще кілометрів десять, впала б все ж таки на житловий будинок — винна була б уже не Росія, а ППО України?

Тобто, щоб ППО України не була винна, вона має не працювати? Тоді навіщо Україні «Петріоти»?

І коли командувач ППО змушений особисто писати текст, що ми не винні, бо не можемо поки що збивати такі ракети — вибачте, але це характеристика не дорослої системи.

Коли журналісти пишуть, що є підозра, буцімто харчування для армії закуповується за завищеними цінами через фірму-прокладку — і, зауважте, основне питання викликають не ціни на яйця, це так, стало приводом для мемасиків, а питання саме в наявності якоїсь фірми, через яку ведуться закупівлі — стійка система просто бере та показує контракти та закупівельні ціни. А потім подає цивільний позов до цивільного суду про репутацію та заподіяння шкоди.

Нестійка система телефонує до СБУ з цього приводу.

У Джо Байдена днями, на секунду так, вдома обшуки пройшли. У чинного президента США. Обшуки. Ви можете собі уявити обшуки у чинного президента України, та яке там — у радника начальника зі шпильок хоча б? А тут президент США. І всім норм. Наче так і має бути. Начебто в цьому немає нічого особливого. Знаєте, чому? Бо саме так і має бути. Є підозра? Проводиться перевірка, про результати повідомляється. Далі — виходячи із результатів. Саме це — норм.

Це якраз ознака сталої системи.

І якби за результатами обшуків Байдену раптом спало на думку завести справу у ФБР на журналістів, які щось там не так написали про це — ось рівно наступного дня йому б і прийшов пи**ець.

Весь світ зараз дивиться, як виконавча влада України заводить кримінальну справу на незалежного журналіста, який написав про ознаки можливої корупції, і чухає потилиці. Тому що в усьому світі такому журналісту виділили б захист. Саме в СБУ. І провели б розслідування. Максимально публічне, максимально оперативне, максимально швидке.

І потім уже за результатами цього розслідування вже вирішувалося б питання про репутацію цього журналіста. Наскільки там відповідає чи відповідає.

Або про корупцію у міністерстві. Скільки там яйця і звідки.

І тоді можна було б говорити про стабільність політичної системи в Україні. Але політична система України поки що перебуває в стані «така, що розвивається». І робить один косяк за іншим. На рівному місці. Причому, з погляду західного обивателя, косяки, які ну взагалі ні в які ворота.

На жаль, таку систему дуже легко навернути. Щоб навернути попереднього президента, знадобився лише один ролик про Свинарчуків. Можливо, щоб навернути діючого, знадобиться лише одна стаття про яйця. Щоб навернути наступного, можливо, потрібно буде заспівати одну пісню про мармеладки.

І неважливо, що там було насправді, а що там було в ролику чи пісні. Зняли, написали, «сплясали» — фігак, система обнулилася.

Це — нестійка система. Ходити граблями. Навіщо самій системі підривати свою стійкість, я, чесно кажучи, не розумію. Стійкість системи цементує її адекватну, швидку, чесну відкриту реакцію.

Так це працює. А не через дзвінок до СБУ з цього приводу.

Проведіть перевірку. Публічну.

Покажіть результати.

Та й по всьому.

Джерело

Схожі новини