Гріх простоти

Вчора її спершу передрукували майже всі загальноукраїнські медіа, потім хвилю підхопили регіональні. Дехто надрукував навіть список 70 негідників, «через яких» зрадники України досі в парламенті. Все просто, ясно, обурливо хоч зовсім не правда.

1. Тому, що судячи з того, що зібрано трохи понад 90 підписів із близько 400, бракує значно більше аніж 70.
2. Тому, що жодним підписом народного обранця не позбавити мандата іншого депутата. Уявляєте як гарно було б для Януковича якби існував такий механізм?
3. Тому, що підписували лише звернення до голови Верховної ради розглянути кілька законопроєктів, один з яких пропонує позбавити мандатів членів ОПЗЖ, грубо порушуючи Конституцію.
4. Тому, що навіть для розгляду цих законопроєктів не треба жодних підписів.
5. Тому, що збір підписів ініціював представник партії «Слуга народу», яка зараз більшість потрібних їй рішень в парламенті ухвалює саме завдяки підтримці ОПЗЖ.
6. Тому, що завдання цієї ініціативи не лише імітувати усунення від ухвалення важливих рішень тих, хто працював проти України, але й дискредитувати саму ідею такого усунення.
7. Тому, що у нинішньої влади і партії «Слуга народу» є всі інструменти, аби зробити це в законний спосіб і вона навіть не намагалася запустити цей процес.

Аж цілих 7 «тому що»! Але могло більше, якщо прописувати детальніше, як саме позбутися зрадників з парламенту та місцевих рад. Але, напевно, й до цього місця текст дочитали не так багато читачів. Навряд чи навіть таке пояснення потрапить в медіа. Тому що «дуже складно».

Я вчора намагався пояснити це своїм читачам, один з яких врешті щиро зауважив «ну, невже не можна було ПРОСТО підписати».

Але я не люблю простоти, бо вона приховує дурість, обман і маніпуляції. Я історик і знаю, що на кожне складне питання є проста, всім зрозуміла і неправильна відповідь. Я політик і бачу, хто користається з цієї простоти. Але я теж бачу, що ця відповідь попри все, ще й така бажана багатьом. Солодка, як гріх.

Джерело