Несамовита любов до батька. І до Батьківщини

«На всіх парах» примчав зі Штатів до України

Рік тому ми писали про виняткову синівську відданість. Молодий архітектор Сергій, який півтора десятка років живе і працює в Америці (будує 40-поверхові висотки на Гавайських островах) — дізнавшись, що в Україні помер його батько, водій рейсового автобуса, без роздумів кинув усі справи. І, долаючи тисячі кілометрів та різні бюрократичні перепони, примчав у галицьке місто Бережани, щоб разом із сотнями його жителів віддати останню шану рідній людині.

Похорон переносили кілька разів. Всупереч всім канонам, зупинили процедуру прощання і тоді, коли священник вже збирався «запечатувати гріб». Зробили це заради сина-американця, який, здійснивши 25-годинний переліт — Гавайський архіпелаг-Нью-Йорк-Стамбул-Київ — на орендованій машині гнав зі столиці на береги Золотої Липи, своєю швидкістю жахаючи поліцію.

Свого тата Сергій востаннє обняв пізнього осіннього вечора, коли труна з його тілом лежала біля могили на цвинтарі села із біблійною назвою Рай…

Через рік після тих подій варто написати уже про іншу — громадянську відданість Сергія/Сержа. Про його чоловічий вчинок у квадраті.

Цей молодий чоловік знову «на всіх парах» примчав зі Штатів до України. Сталося це відразу після того, як росія широкомасштабно вторглася на нашу землю. Сергій облишив свій американський побутовий комфорт, своє фінансове і безпекове благополуччя і замість будівельних креслень та кельні взяв до рук зброю.

Через особливості фронтових комунікацій ми довго не могли зв’язатися з ним. Врешті, недавньої ночі американець відгукнувся на наш електронний лист. Ми запитували, що саме спонукало його з мирного життя за океаном піти на війну за тридев’ять земель. Сергій/Серж відповів коротко:

— Я приїхав в Україну знищувати її ворогів. Я ненавиджу їх за те, що чинять з моєю країною. За те, що вони робили і роблять протягом всієї своєї історії з іншими народами.

Яка ж то велика сила — любов до батька! І до Батьківщини!

Схожі новини