Подвійні стандарти нині у моді?

В одній із високих, стратегічного рівня державних установ представили нового керівника.

Попередник, якого не так давно ледь не з литаврами призначила, а потім зі скандалом звільнила влада, сам подав у відставку, заявивши, що на нього постійно тиснули, вимагаючи популістських кроків. Судячи з цього, можна спрогнозувати, що наступник, якого посадили у престижне крісло, ймовірному тиску вже не опиратиметься. Бо не має хребта. Думати так у мене є підстави…

Пан, про якого йде мова, колись крутився у революційній команді, направо-наліво «різав правду-матку», обіцяв рішучі реформи, якщо разом із соратниками стане до керма державного управління. Тим його словам я перестав вірити після однієї пресконференції у Львові.

Говорив той київський пан-товариш багато, впевнено і, здавалось би — переконливо.

Головною тезою його виступу була безкомпромісність у відстоюванні державної мови. Оратор ледь не бив себе у груди, запевняючи, що після зміни режиму дискримінаційний закон авторства тодішніх «регіоналів» буде скасовано.

Пресконференція закінчилася, журналісти ховали свої блокноти і диктофони. Аж тут раптом до столу, за яким сидів «спікер дня», підбігло дівча з місцевого телеканалу разом зі своїм оператором. Попросило ексклюзив для вечірнього випуску новин. Гість погодився.

Відійшли набік, причепили на лацкан піджака мікрофон-петличку. Але молодий оператор, мабуть, від хвилювання, ніяк не може налаштувати камеру — чомусь не записувався звук.

Просить почекати кілька секунд. Потім ще, ще… Добродій зі столиці нервово стискає вилиці, переминається з ноги на ногу. Врешті не витримує і зривається ледь не на крик: «Что у вас там с вашей аппаратурой?!»

Дівча, яке перед тим увірувало, що братиме інтерв’ю у майбутнього реформатора-патріота, від несподіванки ледь не випустило з рук шпаргалку із приготовленими запитаннями. Вона і подумати не могла, що чоловік, який щойно так агітував за державну мову, зазвичай послуговується «язиком»…

От я собі нині і думаю: чи, бува, і далі подвійні стандарти не сповідує колишній «революціонер», а нині — високопосадовець І рангу? Чи не станеться так, що з екрана телевізора він оповідатиме нам байки про забезпечену стабільність, а у себе у кабінеті за дзвінком від «най-най» даватиме підлеглим не ринкові вказівки? Чом би й ні? Досвід роздвоєння у нього вже є…