«А ми робимо ракети та перекрили Єнісей і навіть в галузі балету попереду всіх бл**єй»
Масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі українських міст планувався задовго до диверсії на Кримському мосту
Та й сама диверсія, на мою думку, була спланована у кремлі, як інформаційне прикриття запланованого військового злочину. Військовий злочин — це коли удар збройних сил свідомо направлений проти цивільних, а не військових об’єктів.
У суботу зранку, коли всі інформаційні агенства світу насолоджуються вікендом, і тому менш критично ставляться до наданих їм доказів якоїсь події, росія підсунула фотографії диверсії на Кримському мосту, з очевидною метою звинуватити у цьому Україну і представити її у вигляді «терориста». У наших засобах масової інформації у першій половині дня суботи відчувалося піднесення і навіть ейфорія, але по обіді більш критично настроєні оглядачі почали запідозрювати якийсь підступ. Тому що нашим військовим це наразі було без потреби. В них на порядку денному — вигнати ворога з правого берега Дніпра. А потім багато роботи щодо звільнення лівого берега. І тільки після цього, коли почнеться звільнення Криму, матиме сенс зупинити залізничне сполучення, яке постачає зброю та боєприпаси російським окупантам на півострові. Ну, скажіть на милість, чи був би сенс підривати мости через Дніпро біля Херсону у березні, коли ЗСУ були зайняті обороною Києва, а не звільненням Херсону? Знищення мостів, які постачають зброю та боєприпаси російським загарбникам у Херсоні, постало актуальним тільки тоді, коли Збройні сили України розпочали операцію зі звільнення правого берега Дніпра та Херсону зокрема.
Спираючись на цю логіку, можна дійти висновку, що диверсію на Кримському мосту здійснили не ЗСУ, та й взагалі жодне українське відомство не має до цього стосунку. А от росії це було потрібно, щоби якось виправдати запланований воєнний злочин та терор мешканців Києва, Дніпра, Кривого рогу, Запоріжжя, Львова та інших населених пунктів.
Чи вплине запуск понад 80 ракет усіх типів на хід бойових дій і чи зможе ця атака призупинити контрнаступ ЗСУ? Навряд чи, і в москві це розуміють.
То для чого витрачати стільки дефіцитних ракет, на виготовлення яких йдуть місяці? Адже відомо, що «Калібрів» російська промисловість здатна випускати аж дві ракети на місяць, а на виготовлення Х-101 та Х- 555 йде ще більше часу?
Відповідь на це запитання слід шукати у характеристиках тих інфраструктурних об’єктів, які були пошкоджені 10 жовтня.
Це теплові електростанції та інші об’єкти, що забезпечують подачу електроенергії до українських міст. Разом з захопленням Запорізької АЕС ці атаки можуть створити дефіцит електроенергії, від якої залежить життєдіяльність міст України: від подачі води до банківських операцій та роботи інтернету. Від роботи дитячих садків до світлофорів на перехрестях. А допомога наших європейських союзників подачею електроенергії в Україну наразі теж обмежена, бо європейцям самим бракує енергоресурсів через газовий шантаж росії.
Отже, ці бомбардування мають на меті не тільки залякування українців, але й подальший шантаж європейців.
Це водночас є свідченням розпачі від усвідомлення неминучої поразки на полі бою.
«Як не можемо виграти артилерійську дуель, то спробуємо загасити світло в Україні та Європі», — розмірковують у кремлі. Але терористичними діями ще нікому не вдавалося виграти великої війни. Президент США Байден вже оголосив про додаткові поставки засобів протиракетної оборони, щоби ЗСУ мали можливість перехоплювати не 50% ракет, а всі 100 відсотків.
Це єдине, чого спромоглися досягти кремлівські військові злочинці своєю атакою на цивільні інфраструктурні об’єкти.
Щоправда, Скабєєва та інші «говорящі голови» росії отримали ще одну можливість продемонструвати своє «побєдобєсіє». Воїстину у галузі брехні та піару росія йде попереду усієї планети, бо «ми робимо ракети…».
