Спецоперація ЗСУ під назвою «Ліхтарі Європи»
Операція зі звільнення ЗАЕС може входити у плани ЗСУ, як відволікаючий маневр основних сил ворога
Як і слід було очікувати після «приєднання» Запорізької області до росії, путін підписав указ про «націоналізацію» Запорізької атомної електростанції.
А слід було це очікувати тому, що у 2014 році після «приєднання» Криму, медведєв з путіним підписали два укази про «націоналізацію» газових площ на південь від Криму. Цим персонажам чомусь здається, що якщо на незаконні дії є якась довідка з печаткою, то ці дії стають законними. Це одна з особливостей радянсько-канцелярського способу мислення. Власне, і в тому, і в другому випадку реальні активи, а не «високі матерії» відновлення Радянського Союзу були справжніми мотивами загарбницьких воєн кремля. Бо не слід недооцінювати примітивізм пітерської шпани. Кремлівська влада — це поєднання радянсько-канцелярського бюрократизму з «постановкою фраєра на газ». Фраєрами вони вважають всі уряди Європи та цілого світу. Відмінність між Запорізькою АЕС та газоносними площами Криму тільки у ціні. Запорізька АЕС коштує приблизно 50 мільярдів доларів, виходячи з ціни 8 мільярдів доларів за один енергоблок, якщо його будувати з нуля за поточними цінами.
Газоносні площі Криму значно дорожчі, а за поточних, незвичайно високих цін на газ, дорожчі у цілих триста разів. Але там ще треба той газ розпочати видобувати і ще інвестувати кошти в інфраструктуру, а Запорізька АЕС вже готова генерувати солідний грошовий потік. І в цьому сенсі вона є дуже ласим шматком для кремлівських крадіїв.
Крім бажання вкрасти, кремлівський криміналітет хоче найближчої зими тиснути на Європу припиненням постачання газу. Оскільки цей газ значною мірою використовується для виробництва електроенергії на теплових станціях, його нестачу можна замінити прямими поставками електроенергії з атомних електростанцій. Наприклад, із Запорізької АЕС. Тому у найближчі місяці для москви важливо, щоби шість атомних енергоблоків ЗАЕС не працювали. Це та сама логіка, яка спонукала кремль захопити кримські газоносні площі, навіть якщо їх неможливо буде розробляти через санкції. Головне, щоби цей газ не видобувала Україна і не експортувала його до Європи. У такий спосіб буде усунуто конкурента і збережена монополія.
Цієї зими Німеччині дуже стали б у нагоді 6 Гігават електроенергії, які спроможна генерувати Запорізька АЕС. Це так важливо і своєчасно для Німеччини, як тільки може бути дорога крашанка до Великодня. Водночас уряд Німеччини ще вагається, чи слід надавати Україні танки та інше озброєння. Слід виступити з ініціативою надати необхідну зброю виключно для звільнення Запорізької АЕС. Звільнять її ЗСУ, а все необхідне для цього озброєння, включно з тим, що потрібно для форсування Дніпра, надасть Німеччина. За такі поставки зброї Україна розрахується поставками електроенергії з Запорізької АЕС. Це дозволить Німеччині набагато легше пройти опалювальний сезон. Цей план є цілком реалістичним, оскільки ЗАЕС розташована у верхньому куті трикутника: Нова Каховка — ЗАЕС — Мелітополь. Кожна сторона цього трикутника становить приблизно 100 км. Оскільки всі зусилля російські агресори мусять скерувати на оборону нижньої сторони трикутника, тобто дороги від Нової Каховки до Мелітополя, то відволікатися для захисту об’єкта на відстані 100 кілометрів нелегко. А це розпорошує сили і полегшує ЗСУ звільнення Нової Каховки та Мелітополя. Захищатимуть трасу Нова Каховка — Мелітополь у першу чергу, бо це ще й захист вкраденого газу у Криму, який значно дорожчий від ЗАЕС.
Отже, операція зі звільнення ЗАЕС може входити у плани ЗСУ, як відволікаючий маневр основних сил ворога.
Проблема — у матеріальному забезпеченні операції з форсування Дніпра, оскільки у ЗСУ не має достатнього досвіду у здійсненні таких операцій і скоріше за все не має необхідних сучасних плавзасобів. А Німеччина чи хтось з їхніх союзників, очевидно, мають все, що потрібно. ЗСУ вже довели, що нічого нездійсненного для них немає. Тож і форсування Дніпра здійснять неодмінно.
Німецькі уряди і за канцлера Герхарда Шрьодера, і за канцлера Ангели Меркель вважали інтересом Німеччини збільшення російської частки газового ринку у Європі. Це були помилкові розрахунки, бо пітерська шпана не є звичайним торговим партнером, який прагне лише прибутку. Вона хоче ще й контролю над бізнесом партнерів. І це те, чого людям з західним способом мислення важко збагнути. Пані Меркель не вірить у це і досі, попри очевидний російський шантаж. Тому «сексуальний гангстер» Берлусконі і «кумир викопного палива» путін тягнуть Ангелу у «посередники» щодо переговорів з українським урядом. Але ми сподіваємося, що у цьому трикутнику Ангела Меркель знаходиться у верхньому куті, як і Запорізька АЕС, і тому її легше звільнити від ілюзій. Тим більше, що пару днів тому вона відзначена нагородою за заслуги з адаптації мільйона біженців з Близького Сходу. Тож їй більше личить бути новою матір’ю Терезою, ніж знову повертатися до компанії цинічних порушників світового порядку.
Щодо діючого канцлера Олафа Шольца, то м’яч наразі на його боці.
