Урок патріотизму. Не із конспекту
Педагог попросила дарувати презенти не їй, а воїнам
2 жовтня — День вчителя. Багато заслужених теплих слів прозвучить у цей день на адресу наших освітян. Будуть для них квіти і подарунки від вдячних учнів та їхніх батьків. Але у цього педагога з однієї сільської школи на Львівщині професійне свято вийде трохи іншим — з вітаннями, але без презентів. Класний керівник заздалегідь попередила своїх вихованців і їхніх мам-татів, що обдаровувати її не потрібно. «Якщо маєте змогу, замість мене зробіть подарунок нашим воїнам», — сказала вона…
Ініціативу вчительки у батьківському комітеті підтримали. Вчора я дізнався, що родичі учнів цього класу зібрали поміж собою для Збройних сил України 4,5 тисячі гривень. Приготували для воїнів теплі речі, сплели маскувальні сітки для шоломів, виготовили окопні свічки, напекли солодощів, а діти намалювали нашим захисникам свої натхненні малюнки. За зібрані кошти придбають і передадуть в один із підрозділів на передовій каримати, дощовики, інші сезонні речі — це те, що у холодну, дощову погоду нашим воїнам конче потрібно. Уявляю, якою радістю засвітяться їхні очі, коли отримають ці посилки з тилу.
І ще два слова про згадуваного педагога. Кожного місяця вона, її чоловік, діти передають на потреби української армії частину своєї зарплати. Свого доброчинства не афішують. Не знають про нього і школярики. Жаль. Думаю, кращого уроку патріотизму для них і не придумаєш.
Не називаю імені цього педагога, село і школу, де вона працює. Бо, вірю, що такі вчинки не виняткові. І за них треба привітати наших педагогів особливо тепло.
