Стривайте, але ж ми мали б обговорювати інше
Якось кілька днів соцмережі стали віддзеркаленням, що ми досі не вміємо відрізнити правдиве від симулякру
Тобто критичного мислення більше не стає... Про зчитування підтекстів ширшим загалом і мова не йде. А говорили, що війна навчить... Не вчить.
Тому в суперечках навколо двох фотосесій поламали списів, але мало хто зауважив головну відмінність - в одному випадку щирість, правдива суть і природний порив були заховані за художніми образами... а в іншому - художній образ хотіли видати за щирість і природність.
В принципі, обидві ідеї успішно були реалізовані - кожна на свою ЦА. Притомне коло оцінило ідею і відплатило щедрою пожертвою та захопленням... широкі маси повірили в трушність проданого їм образу…
І так завжди. Розвести на красиву постановку, епатажну бздик-заяву, спровокувати обурення штатними паяцами, згодувати масам фейкове свято із нальотом значущості - і от вже соцмережам вкинуто поживу…
Стривайте, але ж ми мали б обговорювати інше:
- Як просувається звільнення полонених?
- Хто і які геройства вчинив на війні - як звати цих людей, хто описав їх подвиг, в якому телевізорі його озвучили?
- Якщо чиновників звільняють з причини "багато зрадників в структурах", то хто відповість за розплідник агентури?
- Чому замість відновити історію, її підміняють імітацією? Так-так - навіщо нам "день Єдності", коли про єдність є дата - День Соборності? Навіщо нам "День Державності", якщо є День Незалежності?
- Чому досі день ССО не посунули з 29 числа, сумної дати для Сіроманців?
Нас відволікають від розмов по суті. А ми відволікаємося. Нам пропонують "обкладинку", а ми не воліємо "прочитати книгу". Паблік насичують порожніми блискітками, а естетичною подачею суті заклопотані одиниці. Про регулярні рефлекси на інформаційні вкиди навіть адекватних людей... еххх…
Але якщо ми досі такі поверхневі, то як ми збираємося перезавантажити суспільство після перемоги, щоб будувати кращу Країну?
