Передплата 2024 «Добра кухня»

Другий етап війни завершився. Що тепер?

У війні виразно намітилися зміни. Точніше закінчилася друга фаза війни — і вона знову закінчилася перемогою України

Отже, те, про що я писав, як про передчуття, передбачення, чуйку, зараз оформилося остаточно. У війні, безперечно, намітилися зміни. Точніше, закінчилася друга фаза війни — і вона знову закінчилася перемогою України.

Перша фаза, яку умовно можна назвати «бліцкриг» і яка характеризувалася планами захоплення всієї чи більшої частини України, а насамперед її столиці, для росії виявилася цілком провальною. Ця фаза закінчилася приголомшливим розгромом київського угруповання та втечею російської армії з території північної України.

Нині завершилася друга фаза. Я назвав би її «Окупація всього Донбасу»

Так, так — на планах щодо окупації всього Донбасу, схоже, можна ставити хрест. І цей хрест знову ставить Україна.

Це поки що не означає, що Україна вже виграла всю битву за Донбас. Перемога буде тоді, коли територію Донбасу буде очищено — і це буде четверта чи п'ята фаза — обов'язково буде. Але другу фазу — наступ росії на Донбасі — зупинено.

І ще раз — переможцем із неї знову вийшла Україна. Перечитайте цей рядок. Переможцем у наступі росії на Донеччині знову вийшла Україна.

Тобто стежте за руками. Як змінювалися стратегічні цілі. Спочатку — окупація всієї України, повалення влади, призначення свого гауляйтера, знищення всіх незгодних і всього опору, концтабори, новий СРСР з Українською РСР та Білоруською РСР, парад на Хрещатику, вихід на кордони Польщі та далі нова реальність із новим радянським монстром з ядерним кийком та другою армією у світі, що націлилася на країни Балтії, Фінляндію та Швецію. Пам'ятаєте? Пам'ятаєте це відчуття лютого-березня? Не вийшло.

Друга стадія — битва за Донбас, захоплення всієї Донецької та Луганської областей, пробиття коридору до Придністров'я, десант до Одеси, острів Зміїний, контроль над усім Чорним морем.

Не вийшло. Тепер — оперативна пауза, перешкоджання вивезенню українського зерна, і Херсон утримати б.

Постачання західного озброєння докорінно змінили ситуацію. Тобто не саме озброєння, а переучування української армії на HIMARS та інше. Саме цей час. Саме це опановування техніки і принесло поворот у війні.

Наразі росія мала дві переваги — кількість гарматного м'яса і кількість артилерії та боєприпасів до них. І зараз ця перевага ударами по складах зводиться нанівець. А надати нову тактику замість знищеної HIMARS росія не може.

Вона просто не в змозі придумати нічого, що дозволило б їй і надалі діяти так само — хай повільно, хай із горами трупів за вогневим валом, але все ж таки ефективно, відкушуючи кілометр за кілометром української території. Без цього кількість гарматного м'яса перестає мати значення.

Отже, основний результат закінчення другої фази. Це не зупинення наступу на Донбас. Не постачання HIMARS. І не знищення складів.

Головний підсумок полягає в тому, що росія втратила ініціативу в тактиці, не може оперативно запропонувати нічого нового

Вона просто не має в запасі нічого іншого. Ні в що інше вона просто не вміє. І як тільки ця її перевага була зведена нанівець — шестерні заскрипіли і стали.

Голова Секретної розвідувальної служби МЗС Великої Британії (МІ-6) Ричард Мур вважає, що росія зазнала «епічного провалу», намагаючись досягти своїх первісних цілей в Україні: усунути Володимира Зеленського з посади президента, захопити Київ і розколоти країни Заходу. На думку голови МІ-6, нещодавні успіхи російських військ в Україні були «нікчемними», і росія «ось-ось видихнеться». «За нашою оцінкою, у найближчі кілька тижнів росіянам буде все важче знаходити живу силу, зброю та військову техніку. Їм доведеться якось зупинитися, і це дасть українцям можливість завдати удару у відповідь».

Україна ж щоразу виявляється на крок попереду. І росія тепер змушена не нав'язувати свою волю, а захищатися від волі України.

При тому, що до другої фази росія увійшла перегрупувавшись, зваживши на помилки першої фази — і все одно програла. HIMARS поставили остаточну крапку.

Я думаю, що це найважливіша зміна. Це найважливіший етап війни. Я думаю, у третій стадії мелодію диктуватиме вже не росія.

Вона просто нічого не може запропонувати, крім того, щоб і далі бити ракетами по житлових кварталах і… І вже все, здається. Ну, ще шантажувати світ українським зерном та російським газом.

Україна ж по-справжньому всю свою ініціативу, яка тепер значно посилена постачанням західного озброєння, а буде посилена ще більше, повною мірою ще навіть не виявляла.

Пружина стискається. Вона накопичує енергію. Накопичує озброєння. Накопичує досвід та знання. Вчиться цим озброєнням користуватися. І в якийсь момент розпрямиться.

Я думаю, що третьою фазою буде битва за Херсон. І Україна має зараз усі шанси виграти і її.

І це буде першим, пробним, але вже великим контрнаступом ЗСУ. Не кілька окремих сіл, не знищення угруповання, яке прорахувалося у своїх стратегічних цілях і повністю не підготовлене до того, що на них чекає, а справжній повноцінний контрнаступ, що характеризується насамперед — і саме — переходом ініціативи.

За яким, сподіваюся, підуть інші.

А в цьому випадку Херсон, з двома перебитими мостами та оточеним у ньому угрупованням, яким їжу та боєприпаси доведеться скидати на парашутах, має всі шанси стати для росіян Сталінградом. Ну, тобто Сталінградом для росіян, як для німців. 

І саме це й означатиме перелом у війні. І, на мою думку, всі це й так уже відчувають і чекають. Відчуваєте ж? Ну, дай Боже.

Джерело

Схожі новини