Суспільства байдужих. Пропаганда в Україні і росії

Байдужість виховується поширенням двох гасел і наративів: «Нє всьо так однозначно» і «Какая разніца».

російська технологія у такий спосіб компрометує будь-яку опозицію до путіна і виховує толерантність до війни з Україною. Вони закрили опозиційні медіа, монополізували телебачення і намагаються розмивати цінності через ботів та анонімні джерела у соцмережах. Вася Пупкін у фейсбуці і мережі телеграм-каналів, які невідомо хто веде і фінансує, усі ці «Рога і копита» створюються за корупційні кошти і координуються владою.

Українська влада пішла тим же шляхом поки у лайт-варіанті. Закриття наземного ефіру для незалежних телеканалів і фінансування ботів та анонімних джерел у вигляді достовірної інформації - спосіб зберегти владу від суспільної критики.

У росіян немає іншого виходу. Вони ведуть загарбницьку агресивну війну, маючи зброю і ресурси і саме тому їм, щоб зберегтися від гніву суспільства за жертви, потрібно його перетворювати на байдужих.

Для українців копіювання путінської інформаційної політики - катастрофічне послаблення. Ми переможемо лише за умови небайдужості кожного громадянина і підтримки Заходу. Тому наші наративи навпаки потрібно будувати на заохоченні небайдужості, єдності і довіри. І демократії.

Без демократичних принципів у політичному і суспільному житті - ЄС, НАТО, міжнародна і фінансова підтримка нам не світять. Ми просто не виконаємо умов вступу до ЄС.

Тому наші наративи мають бути протилежними російським: чесність, щирість, відкритість, здорова конкуренція, дискусія і спільна боротьба з російським агресором.

Медіа мають бути багатоманітними, відкритими, але з жорсткою відповідальністю за роботу на ворога. Фінансування медій має бути прозорим, а анонімність у медіа і соцмережах заборонена. Разом з тим політична цензура має жорстко каратися, а військова навпаки забороняти будь-які витоки, які можуть зашкодити нашій перемозі на фронті.

У нас все має бути однозначно у цінностях і нам не байдуже, якою буде країна.

Джерело