Чи можна налякати жінку крейсером “москва”?

російським жінкам слід готуватися до прийняття Держдумою закону про багатоженство

російський президент страшив на минулому тижні українців тим, що “досягнення” його вояків в Україні - це тільки початок ще більших “успіхів” російської армії. Отже, 37 тисяч загиблих та сотня тисяч поранених російських вояків - це тільки початок.

російським жінкам слід готуватися до прийняття Держдумою закону про багатоженство, оскільки знищення насінневого фонду росії передбачається такими прискореними темпами, що чоловіків в державі буде бракувати, як після Другої світової війни. А після тої війни у Радянському Союзі насправді готувалися дозволити багатоженство. Альтернативою закону про багатоженство може стати запрошення китайським чоловікам переселятися до росії. Уряд Китаю з радістю надасть таку генетичну допомогу своєму стратегічному партнерові. І, як антитезу відомій кінострічці «З росії з любов'ю», у Голлівуді створять новий касовий фільм з назвою: «До росії з любов'ю». З Джеком Чаном у головній ролі, на чолі армії китайських поліпшувачів породи.  

Такі демографічні зміни, безперечно, підуть росії на користь. Півстоліття тому був популярним анекдот:

«Приїжджає японський міністр технологій (тоді Китай ще не був лідером виробництва) до москви. Йому показують різні заводи та науково-дослідні центри, щоби похвалитися досягненнями науки та техніки. І щораз після відвідування заводу японський міністр зауважує: “Які все ж таки в вас гарні діти”. Нарешті, наприкінці візиту міністра питають: “А чого це ви весь час наших дітей згадуєте?” Міністр і відповідає: «А тому, що все, що ви руками робите, у вас кепсько виходить».

От і перехід російських підприємств, які випускають боєприпаси на три зміни роботи, мало чим допоможе у війні на виснаження, яку зараз веде росія.

Річ у тім, що після Другої світової війни росія так і не перейшла з воєнного стану економіки на цивільний. Це дозволило їй у 60-х роках минулого століття зрівнятися зі Сполученими Штатами у випуску певних видів озброєнь, але водночас сприяло ще більшому відставанню у випуску мирних товарів. Тому російська економіка і становить лише 7-8 відсотків від американської.

Коли економіка мілітаризована, її ресурс зі збільшення воєнної продукції є обмеженим. Це може відбуватися тільки за рахунок скорочення цивільної продукції, якої і так небагато виготовляється. А от західні країни ще дійсно не переходили з цивільного до воєнного стану економіки, бо впевнені, що і так зможуть випускати воєнної продукції набагато більше від росії. Тому й депутат Бундестагу Родерих Кізеветтер впевнений, що в росії немає ресурсу для ескалації війни. У міністерстві оборони Великої Британії теж впевнені, що росія не зможе довго поповнювати втрати військової техніки через відсутність додаткових виробничих потужностей.

Тому обидва джерела рекомендують західним країнам регулярно поповнювати втрати української техніки, поки в росії не скінчиться ресурс. Хоча Кізеветтер і зауважує, що на це може піти один або два роки.

Крім погроз Україні в росії почали погрожувати Сполученим Штатам претензіями на Аляску, яку росія продала США 30 березня 1867 року. Ця угода була ратифікована обидвома сторонами, і російський прапор на Алясці було спущено 18 жовтня того ж 1867 року. Під контролем росії Аляска перебувала лише 68 років (з 1799 по 1867 рік), після того, як імператор Павло Перший підписав указ про створення “російсько-американської компанії”. Продаж Аляски був вимушений, бо англійські війська просувалися на захід Канади, яка тоді була англійською. Захищати Аляску від англійців не було ніякої можливості. Можна було втратити цю територію. Тому цар Олександр Другий особисто та всі члени його уряду вирішили продати Аляску Сполученим Штатам, як єдиному можливому покупцю, що не
боїться англійців. Пізніше виявилося, що надра Аляски містили чималу кількість золота та нафти, і тоді й виник міф про “занадто дешевий продаж”. Але у 1867 році російський уряд був повністю задоволений тим, що отримав за ці землі.

Теперішній губернатор Аляски Майк Данліві так відреагував на ідею повернення півострова росії: «російським політикам, які вірять, що вони можуть повернути Аляску, я бажаю вдалої спроби. Хай щастить!». Ми можемо тільки мріяти, аби росія відкрила другий фронт на Алясці. Тоді би справдилися слова Піскова, що війна може скінчитися ще до кінця робочого дня.

Страшити американців чи українців російською ескалацією - це все одно, що лякати жінку крейсером “москва”.

Тим часом пішов у відставку з посади голови партії Борис Джонсон, прем'єр-міністр Великої Британії. Отже, ми побачимо нового прем'єра, коли консерватори оберуть собі нового голову партії. Цей процес може тривати понад місяць, але члени комітету консервативної партії можуть змінити правила, щоби прискорити його. Вони збираються на засідання 11 липня.

Реальними причинами відставки Джонсона стала висока інфляція та подорожчання палива. У кремлі з цього приводу влаштували святкування. Але святкувати їм немає чого: новий очільник консерваторів також буде підтримувати Україну. Можливо, не так емоційно, але так само потужно.

У Конгресі США членкиня республіканської партії Вікторія Спартц виступила з ініціативою, яка потенційно може сповільнити процес надання зброї Україні. Це сильний крок з боку тої частини республіканців, яка використовує будь-яку нагоду для боротьби зі своїми опонентами-демократами. Тому що пані Вікторія українського походження, і цей факт може створити уявлення, що вона знає щось більше про українську владу, ніж інші конгресмени. Реакція нашого МЗС була неадекватною з кількох причин.

По-перше, обговорення українських питань між республіканцями та демократами у Конгресі США - це не наша справа, суто американська. По-друге, пані Вікторія представляє меншину навіть серед своїх колег-республіканців. Дайте цій меншині бути меншиною. Більшість республіканців підтримують надання Україні військової допомоги так само, як і демократи.

Тому найбільш розумною поведінкою виглядає ретельне невтручання у дебати в Конгресі, навіть якщо нам щось не подобається. Вікторія Спартц діє в інтересах партії (або, скоріше, її частини), а українське МЗС має діяти в інтересах держави. Цей інтерес полягає у якнайскорішому доправленні американської зброї до наших захисників. Все інше - емоції, які слід залишити при собі.

На енергетичному фронті Європейський парламент прийняв минулої середи рішення вважати атомну та газову енергетику “зеленими” видами енергії. Не заглиблюючись у численні подробиці, варто відзначити, що це дає змогу отримати дешевші кредити на проєкти, пов'язані з цими двома видами енергії.

Беручи до уваги можливість припинення подачі російського газу до Європи у найбільш критичний період наступної зими, це рішення дає змогу європейським урядам краще підготуватися до російського шантажу.

Звісно, лобісти інших видів зеленої енергетики зчинили галас, бо їхня монополія на державні субсидії, пов'язані з вітряками та сонячними батареями, руйнується. Тепер субсидії зможуть отримувати і ті проєкти, що дають найбільше кілоджоулів на кожен вкладений долар. А це зменшує залежність Європи від російського газу.

Україна має можливість дуже швидко підготувати свій внесок до загальноєвропейської енергетичної безпеки. Угоду про розподіл продукції на Олеській газовій площі має бути підписано негайно з консорціумом великих західних нафтогазових компаній. Бажано на чолі з компанією Ексон, яка менше, ніж будь-яка інша компанія, схильна до панічних дій. Вона це довела під час пандемії.

Угода про розподіл продукції була розроблена українським урядом та підписана ще у 2013 році. Тому зволікань щодо підготовки угоди не може бути. А будь-які зволікання з цього приводу мають бути прирівняні до державної зради. Контроль за швидким просуванням проєкту слід покласти на РНБОУ. Якби газоносна Олеська площа вже давала б газ, то європейські уряди займали би більш рішучу позицію щодо росії. А це означало б і більше зброї для наших захисників.

Схожі новини