"А ти, ваша величносте, чи прожити можеш без солдата?"

Багатьом не сподобалася моя теза про те, що бізнес грає першу скрипку в наповненні бюджету. Одні мої друзі критикували мене з макроекономічних позицій, інші з позиції державників, треті ще з якихось позицій.

А я вам розповім стару німецьку казку.

Король і солдат сперечалися, хто в країні головний. Блазень взявся розв'язати їхню суперечку й спитав солдата: чи ти можеш прожити без короля? Солдат відповів ствердно. А ти, ваша величносте, чи можеш без солдата? Ні, сказав той. Ось і відповідь, вигукнув блазень.

Податки та мита надходять до бюджету не тому, що їх стягують податкова та митниця. А тому, що хтось наймає людей, запускає товарні потоки, створює додану вартість. І навіть коли податки платять кінцеві споживачів в ціні товару чи послуги, це стає можливим внаслідок того, що хтось створив цей товар чи послугу, а споживачі отримали гроші - або як працівники, за свою роботу в процесі створення доданої вартості, або як бюджетники, бо внаслідок створення доданої вартості податки опинилися в бюджеті, з якого вони отримали зарплату чи пенсію.

Економіка починається з підприємця. Країни, які вивчили цю просту тезу, очолюють рейтинг економічної свободи, який аж надто корелює з рейтингом щастя.