Дорогою вирішив запитати, де добра людина працює...
Відповідь - я є суддею Верхового суду
Симпатична історія. Буде без прізвища.
Дзвінок. Людина каже, що привезла мені старовинну газету від добродія з-за кордону, якого я знаю лише віртуально.
Зустрічаємося. Справді - дуже рідкісне видання кінця XVIII століття. Таких у колекції музеїв-архівів преси одиниці. Дуже дякую!
Оскільки пан на автомобілі, набираюсь нахабства і прошу відвезти мене на нову пошту, бо там треба забрати спальник, каримат, кілька коробок книжок і понад десять посилок - не часто можу виходити з частини, назбиралося.
Дорогою вирішив запитати, де добра людина працює. Відповідь - я є суддею Верхового суду. От така історія. Все забрали, все привезли.
