Монополія на «правду»
Незаконне, волюнтаристське звільнення уповноваженої з прав людини Людмили Денісової - чергова «хотєлка» влади
За це незаконне рішення у Верховній Раді проголосувало 234 депутати. "За" - фракція "Слуга народу", група "За майбутнє", група "Довіра", частини колишньої фракції ОПЗЖ-"Платформа за життя і мир" та "Відновлення України" і деякі депутати від "Голосу".
Як бачимо, коаліція з колаборантами з ОПЗЖ знову у дії!
Причому звільнення Денісової було настільки принципове для Офісу президента, що коли в момент розгляду цього питання прозвучала повітряна тривога, керівник фракції «слуг» Давид Арахамія сказав депутатам залишатися у сесійній залі і негайно голосувати. Бо, мабуть, після перерви могли б не зібрати достатньої кількості голосів. Але головному законодавчому органу країни ігнорувати повітряну тривогу точно не можна. Це — злочинна недбалість і безвідповідальність. Зрештою, який приклад демонструють громадянам?! Та хто про це думає, коли є політична доцільність.
Безпідставне звільнення омбудсмена - це черговий удар по демократії, ще один крок до авторитарної влади, до узурпації. Бо в демократичній державі має існувати цілком незалежний від влади інститут уповноваженого з прав людини. Отже, в черговий раз політична доцільність замінила закон. І це стає тенденцією та симптоматикою.
Чому це сталося саме зараз? Чим Денісова не угодила Зеленському?
Думаю, головна причина - «Азовсталь».
Бо такої наглої і цинічної брехні, зухвалої підміни понять, в Україні давненько не було: коли здачу в полон називають евакуацією. Що таке евакуація? Це порятунок. А здача у полон - це катування та смерть. І в умовах російського полону невідомо, що краще.
Зараз влада через підконтрольних журналістів і політологів нав’язує наратив, що заради самих полонених з «Азовсталі» треба включити режим тиші, і про цю ганебну ситуацію взагалі не говорити. Тобто, по суті, замовчувати правду! Але рано чи пізно правда вилізе назовні, і речі будуть названі своїми іменами. Звісно, перший, хто має голосно говорити правду про те, що відбувається з українськими військовополоненими в росії, зокрема, з азовцями, це уповноважений з прав людини. Тому владі і потрібна на цій посаді людина, яка буде озвучувати виключно темники з Офісу президента. Тобто говорити не жорстку і болючу правду, а озвучувати те, що вигідно владі. Вочевидь, Денісова на цю роль не погоджувалася.
Бо історія зі здачею героїв «Азовсталі» в полон окупантам є вкрай репутаційно невигідною для влади. Тому на цей інформаційний напрям, як і на «нарцисизм», Офіс президента хоче мати монополію.
