Нервове збудження
Поруч з жахом, розпачем, надією, емоційними гойдалками останніх кількох місяців, у мені живе одне стале відчуття
Це нервове збудження (thrill) від того, як швидко на моїх очах крутяться жорна історії.
І ось це відчуття підказує мені, що російська недоімперія впаде дуже стрімко, просто розсиплеться за кілька днів чи тижнів. Для цього все більше і більше передумов.
Є дуже відома апокаліптична цитата В. Розанова, російського філософа, яка мені весь час приходить на думку останнім часом. Це 1917 рік, Розанов пише:
Русь слиняла в два дня. Самое большее — в три… Поразительно, что она разом рассыпалась вся, до подробностей, до частностей. И собственно, подобного потрясения никогда не бывало, не исключая «Великого переселения народов».
Там была — эпоха, «два или три века».
Здесь — три дня, кажется даже два.
Не осталось Царства, не осталось Церкви, не осталось войска, и не осталось рабочего класса.
Чтo же осталось-то? Странным образом — буквально ничего. Остался подлый народ, из коих вот один, старик лет 60 «и такой серьезный», Новгородской губернии, выразился: «Из бывшего царя надо бы кожу по одному ремню тянуть».
Т. е. не сразу сорвать кожу, как индейцы скальп, но надо по-русски вырезывать из его кожи ленточка за ленточкой.И чтo ему царь сделал, этому «серьезному мужичку». Вот и Достоевский… Вот тебе и Толстой, и Алпатыч, и «Война и мир»…
