Прокидання Європи зі сну деградації
Деградація починається завжди із зіпсуття світоглядної матриці
Колись Європа і ширше європейська цивілізація формувалася на класичному лаконічно сформульованому Шекспіром "Бути чи не бути". Питання розшифровувалося як дилема про якість і гідність буття, яке і робить твоє буття достойним, щоб його прожити. А інакше навіщо тобі бути.
Проте в певний момент (про який наполегливо попереджає Ніцше, сам до цього докладаючись) стається підміна цінностей, підміна світоглядної матриці. Зароджується питання "Бути чи мати". Це цікаво проілюстровано описом спокус Христа в пустелі, коли сатана пропонує Христові відректися від "Бути" і прийняти "Мати" навіть якщо йдеться про те, щоб мати усі багатства. Така матриця стрімко веде до цілковитої деградації, коли "Бути" цілком забувається і в гру вступає світоглядна матриця "Мати чи втратити".
Тут уже не йдеться про те ким і яким ти є, а чим ти володієш, що споживаєш чи втрачаєш. Проілюструвати цю світоглядну матрицю можна боязню німця, що через війну московії проти України доведеться в барі платити за 0,3 пива як за 0,5, тому можливо краще пожертвувати Україною і якось спробувати домовитися з путіним, адже Nord Stream 1 i 2 гарантували стабільність кухля пива…
Але здається Україна пробуджує Європу від сну деградації і від ілюзії що "Мати чи втратити" є правильним вибором.
Україна нагадує що "Бути чи не бути" - це справжня ціннісна Європа.
Бо як вчили нас співати славні предки: "Краще раз злітати соколом в Карпати, ніж весь вік стогнати в ярмі".
