Виграти війну. Як Росія заплатить за свої злочини
Зараз головне — це виграти війну. Війну, яка є актом агресії та грубим порушенням не тільки Статуту ООН, а й численних норм міжнародного права
Безкарність за тероризм, агресію та війну, що тривають на нашій землі вже вісім років, призвела до безпрецедентного за своєю зухвалістю та брутальністю нападу на Україну, на Київ.
Цього тижня Росія та її посадовці пішли на тотальне порушення права, за що мають отримати покарання по повній — від кримінального до міжнародно-правового, та заслуговують на публічний процес за всі їхні злочини та завдані українцям страждання.
І міру їхньої відповідальності визначає віроломність дій Росії. Віроломність — категорія, яка визначає несправедливість і необґрунтованість війни.
Серед усіх ознак віроломності особливо цинічним було посилання Росії на нібито геноцид як привід розв’язання війни. Це не просто найвища ступінь цинізму і безмежна нісенітниця, це порушення усіх можливих норм права, у тому числі конвенції про геноцид 1948 року.
Геноцид — це найнелюдськіший злочин в історії людства. Людства, яке здригалося від злочинів в Руанді та Боснії. Тому це слово полюбляють політики в своїх емоційних промовах. Але ми стикнулися з агресією, яку виправдовують, використовуючи виключно емоцію пов’язану з поняттям геноциду, а не факти. Бо фактів та доказів у Росії немає, і вона це добре знає. Тому жодного разу і не намагалася застосувати Конвенцію 1948 року, яка досить докладно це регулює.
Читайте також: Україна подала позов проти Росії до Гааги, – президент
Безпідставність заяв та звинувачень озвучених Росією є настільки наочною, що обурила весь світ, який останні сімдесят років створював систему міжнародно-правової відповідальності, як засобу розв’язання конфліктів та недопущення воєн.
Ми не можемо скористатися захистом своїх порушених прав у Раді безпеки ООН, бо Росія там користується своїм статусом та зловживає своїм правом вето. Але ми використаємо ще один інструмент — Міжнародний суд ООН.
Міжнародний Суд ООН, у разі звернення України, може чітко зобов’язати Росію припинити війну, якщо та справді вірить в нібито геноцид. Доти, доки докази геноциду будуть зібрані. А ми знаємо, що усі заяви Росії були і лишаються голослівними.
Росія може думати, що вимога Суду ООН — це папірець який можна проігнорувати (як вона вже робить з приписом про Меджліс), але цього разу це буде остання капля, що прорве греблю відповідальності. І не просто на папері.
Віроломність дій РФ з точки зору міжнародного права є беззаперечною підставою для відшкодування у вигляді репарацій і контрибуцій за завдану шкоду не лише через руйнування інфраструктури, але і шкоди від того, що економіка вимушено не може працювати на добробут людей.
Саме Росія, її компанії і громадяни мають відшкодувати все — і всі руйнації в Україні і економічні втрати компаній з усього світу, які постраждали від того, що Росію доводиться стримувати екстраординарними засобами,
Чим більше активів РФ і російських компаній і громадян буде заморожено в світі тим повніше будуть відшкодовані збитки. Хоча справа не у грошах, а у справедливості. За злочини треба відповідати.
