Мене перебрали у Василя, намалювали вуса та борідку

На Буковині після Різдва Христового свята зимового циклу тільки набирають обертів.

Щедрий вечір, Старий новий рік, Маланка та Василя — те, що завжди було для мене абсолютно звичним та сприймала як данину.

Особливо колоритним є святкування Маланки в ніч з 13 на 14 січня.

Вперше побачила маланкарів на одній з доріг, якою ми з батьками їхали до бабусі й дідуся. Перебрані у чудернацькі костюми молоді люди зупиняли машини, співали, дуркували, бажали всього і побільше, а за це їм давали гроші чи гостинці, такий собі відкуп, щоб проїхати далі.

З того часу я кожен рік десь зустрічала подібну процесію, але завжди була лише спостерігачем і не особливо ставила собі питання, а що ж таке, ця Маланка?

Все змінилось у 2021 році з простого спостерігача я стала учасником дійства в селі Іспас. Там Маланку за всіма традиціями та канонами, організовує Дмитро Мазуряк, учасник гурту «Казка».

Основоположними персонажами дійства є Маланка та Василь, Ведмідь та Коза, Дід і Баба, Циган і Циганка, Жид і Жандарь, Чорт та Піп.

Мене перебрали у Василя, намалювали вуса та борідку, а перед тим сказали: «Як тільки ви увібрали костюм, ви більше не ви, а ваш персонаж».

І все, далі ти потрапляєш в інший вимір, де ви всю ніч ходите від хати до хати, і всі відчиняють вам двері, і всі щасливі та раді вас бачити, навіть о 5 ранку. Господарі виносять столи з частуванням на вулицю, або запрошують до оселі і це дає незрівнянне відчуття єдності та свята.

Окрім костюмів, на Маланці в Іспасі обов’язково має бути жива музика: скрипка, сопілка, бубон, дзвіночки та традиційні колядки.

Основним завданням маланкарів є налякати лихі сили, принести здоров’я та забезпечити врожай. Тому на подвір’ї Маланка бенкетує: ховає якісь речі, шумить, гримає у вікна та двері.

Прощаючись з господарями хати голосно кричать: «Дай, Боже, час добрий і пору в доброму здоров'ї пожать та й на той рік дождать!».

От ми і дождали!

Читайте також: "Бог в кальсонах"