Арешт майна Порошенка – це не про право і справедливість, а про вибори
Зеленський розігрує карту, що він – борець з олігархами
Арешт майна Порошенка – це не про право. І не про справедливість, якої прагне суспільство. Бо справедливість відносна.
Я вважаю, що було б справедливим закрити Зеленського за справу "вагнерівців". Надовго. Але моя знайома любить Зеленського ще з того часу, коли він був зіркою у "Кварталі". І для неї справедливість – це посадити Порошенка. Бо Володимир Олександрович ще у 2019-му заявив, що весна прийде – саджати будемо. І їй по цимбалах процедури. Важливо, щоб сидів.
Але для того і придумали право. Що є правила, за якими домовились грати.
Як у футболі. І суддя свистить за гру рукою. Інколи не свистить, ніби не помічає. Тоді йому кричать: «Суддю на мило".
У політиці нечесних провалюють на виборах. Не у нас, звичайно.
Але потім придумали інституції і процедури. Наприклад, у футболі крім судді, якого можна купити, є ще й відеофіксація. Найкращий спосіб забезпечити чесну гру.
У правових державах генпрокурор не залежить від волі президента. А суддя – це відеофіксатор. А у нас залежить. І генпрокурор, і весь Печерський "суд".
Тому Порошенка кошмарять по бєспрєдєлу.
Торік минув під знаком правішання Зеленського. Він поводився правіше, ніж Бандера з Шухевичем. Але розумним це кіно не зайшло. Бо не його амплуа. Як патріот, він виглядає нещирим. І не треба бути театралом, щоб це зрозуміти.
А після "вагнергейту" усі взагалі плюються від словосполучення "Зеленський – патріот". Це поміряли у фокус-групах.
Тому у 2022 році буде розіграна карта "Зеленський – борець з олігархами". Трьох олігархів обрали: Медведчук, Порошенко, Ахметов. І виставили спільниками Порошенка і Медведчука.
Порошенка треба доганяти і як основного конкурента. І тут ще особисте є у президента. Внутрішнє відчуття: як не вчи уроки, а виглядаєш дурнішим. Тому тут буде з остервенінням.
Але основне – це вибори.
Тому арешт майна – це не про право. І навіть не про справедливість. А про вибори.
А тут ще й Виборчий кодекс може накритися.
