Сучасна Україна дає можливість як поїхати, так і залишитись
Майдан відкрив двері. Відкрив можливості. І частина українців цією можливістю скористалася
Цікаво. Чи зрада, що у 2021 році з України поїхало працювати 600 тисяч людей?
Друзі Медведчука пов’язують факт трудової міграції з Майданом. Аля пройшов Майдан, жити стало так погано, що люди стали мігрувати.
Нам нав‘язують думку, що до Майдану було так добре, ніби ніхто їхати працювати у Польщу чи Німеччину не хотів.
Правда в тому, що, дійсно, 600 тисяч українців поїхало працювати за кордон у 2021 році, і це пов’язано з Майданом. Але зв’язок інший. Просто ці тисячі українців після Майдану отримали можливість поїхати за кордон легально працювати. Тому що після Майдану, в тому числі завдяки Майдану, ми отримали безвізовий режим. А безвіз дав можливість людям отримувати роботу, у першу чергу у Польщі, легально.
От люди і поїхали.
Люди і раніше б залюбки працювали у Польщі. Легально. Це дуже важливо для багатьох людей. Але не мали такої можливості. Тепер мають. І це змінило життя цих людей на краще. До речі, це змінило життя на краще і тих, хто залишився в Україні. Тому, що українські роботодавці почали конкурувати з польськими. І були вимушені піднімати зарплатню. Як результат – значні темпи росту середньої зарплати в Україні і її пік у доларах (не тільки у гривнях) на цей час. Так багато, як зараз, українці не отримували зарплатні ніколи. І так, роботодавці ніколи за своїм власним бажанням не будуть піднімати зарплатню людям. Бо всі люди жадібні. Принаймні всі ті, хто є роботодавцями. І для них потрібен стимул. Погано, коли стимулює держава. Усілякими адміністративними заходами. Добре, коли стимулюють ринкові обставини.
Читайте також: Заробила… дірку в кишені
І от уже українські олігархи жаліються, що вимушені піднімати зарплату на своїх феросплавних заводах…
І тут багато хто бачить парадокс. Як так?
Як можна казати про зростання рівня життя, коли люди продовжують виїжджати за кордон. Але ніякого парадоксу тут нема. Бо зростання доходів в Україні відбувається щодо українських реалій. Доходи у 2021 році в Україні зросли щодо доходів в Україні у 2020 році. Але ж не щодо Польщі. Україні до Польщі, наразі, як до неба рачки. Якщо не пришвидшити темпи реформ, то поточну Польщу ми наздоженемо років через 50. От люди і їдуть. І їх важко у цьому звинувачувати. Це взагалі природний процес. Поляки їхали в Британію, українці – до Польщі. До України підтягнуться якісь бангладешці. Так працює світ. І люди не бажають чекати 50 років.
І ще. Знаєте, коли з України люди не їхали? Під час СРСР. Але чи говорить це про те, що тут було так добре, що ніхто не хотів їхати? Ні, це говорить лише про те, що не було такої можливості. Не було її, коли комуністи морили голодом. Не було її, коли йшла колективізація. Її не було весь час існування СРСР. І тільки в кінці з’явилося віконце, яке дозволяло виїжджати до Ізраїлю. Саме тоді з’явився не дуже коректний жарт, що дружина єврейка – це не розкіш, а засіб пересування. І він вказував на те, що це була можливість. Втікати. А всі інші були замкнені. У зовсім не золотій клітці Радянського Союзу. Клітці бідності, коли в магазинах порожньо.
Сучасна Україна дає можливість як поїхати, так і залишитись. Україна не закриває своїх громадян. А Майдан відкрив двері. Відкрив можливості. І частина українців цією можливістю скористалася.
От і все.
Яка тому розумна альтернатива? Лише швидше рухатись до рівня Польщі. Але тоді просто треба зробити те, що зробила Польща у 90-х. А це непопулярно. Популярно регулювати ціни. Популярно встановлювати фіксовані тарифи. І тому популярно їхати до Польщі.
