Омікрон і паніка. Що потрібно знати про новий штам COVID-19

Зараз така величезна кількість запитів, листів, коментарів щодо нового штаму коронавірусу під назвою омікрон, що, попри те, що інформації ще небагато, я не можу мовчати. Тому спробуємо розставити крапки над i, хоча, чесно кажучи, крапок поки що небагато.

Є така країна ПАР, і в ній довгі роки вирувала епідемія ВІЛ. У зв’язку з цим у цій країні серйозна мережа добре фінансованих і класних вірусологічних лабораторій. Саме тому в ПАР можуть швидко зрозуміти, що відбувається з вірусами. У 20-х числах листопада вони виявили, що в них у країні з початку місяця йде зростання захворюваності на коронавірус. І пов’язаний він із унікальним варіантом COVID-19, із яким вони раніше не зустрічалися. Перша думка, яка відразу ж при цьому виникає, — це, напевно, страшний штам, треба терміново щось робити, у різних країнах — то тут, то там — уже закривають кордони.

Читайте також: Чого чекати від «Омікрону»?

А тепер вдумайтеся — з початку листопада до однієї тільки Європи з ПАР прилетіли близько 100 000 людей. Тому, очевидно, усі закриття й обмеження мають виключно політичний характер. Влада країни, яка через новий варіант коронавірусу щось закриває, когось не пускає, боїться лише одного — що її народ звинуватить потім у тому, що вона вчасно на це не відреагувала.

Для інформації — у ПАР щеплено близько 25% населення, основна вакцина, яку використовують там — Johnson&Johnson. На цьому тлі фіксують зростання захворюваності. Але найголовніше — немає зростання летальності, і що не менш важливо — немає зростання потреби в кисні.

А тепер розберімось, через що паніка. Уся ця паніка й метушня виникли через те, що цей омікрон дуже не схожий на своїх попередників. Лінійку коронавірусів зручно ілюструвати прикладами з автопрому СРСР. Є вихідний варіант альфа — назвемо його ВАЗ 2101. І є схожі на нього моделі ВАЗ 21 011, Ваз 21 013, 2103, 2106. А потім раптом з’являється щось — ніби ВАЗ, але зовсім на нього не схоже і називається воно ВАЗ 2108. Видно, творці думали, мізкували, намагалися створити щось унікальне. Отак і в природі — зненацька з’явилося щось унікальне. Як же так вийшло, що проміжних варіантів ніби немає, а з’являється відразу таке ось незвичайний жук-сонечко, і він дуже сильно відрізняється від попередніх сонечок? За яких обставин це можливо, як це сталося?

Тут треба в принципі розуміти, як відбуваються мутації коронавірусу. Є людський організм — фортеця. Її захищають солдати — наші антитіла. Якщо солдатів багато, і вони сильні, жоден ворог не зможе пробити захист і хвороба не виникне. Якщо антитіл або солдатів немає взагалі, тобто фортеця беззахисна, будь-який коронавірус викличе серйозну хворобу. Але якщо фортеця має помірну кількість не дуже сильних захисників, тоді відбудеться відбір. У фортецю зможуть пробитися лише сильні солдати з загарбницької армії.

Тобто, звичайною мовою, мутації виникають тоді, коли в організмі людини захист є, але він слабкий, його можна подолати. І ідеальним середовищем для розвитку мутацій є організм ВІЛ-інфікованого хворого. У ньому вірус може існувати (науковою мовою — персистувати) тижнями, місяцями, а може, навіть роками. При цьому він постійно змінюється, намагаючись пробити цю ослаблену імунну систему. І вірус із антитілами там довго співіснують, намагаючись з’ясовувати між собою стосунки. І, зрештою, у вірусі відбуваються дуже сильні зміни. Наприклад, омікрон у порівнянні з тією ж дельтою має понад 50 відмінностей, із яких лише 30 припадає на спайк-білок (на основі якого ми формуємо вакцини).

Тепер найголовніше — сьогодні ми можемо точно сказати лише одне: що ПЛР-тести, які виявляють альфу та дельту, можуть виявляти і штам омікрон. На сьогодні жодних інших точних відповідей на запитання немає. Але якась інформація, наприклад, щодо ефективності вакцин, з’явиться протягом 1−1.5 тижня. І приблизно протягом 1−1.5 місяця ми дізнаємося про все інше. Що нам потрібно дізнатися? Перше — заразність. Потрібно зіставити рівень заразності при захворюваності на омікрон у порівнянні з тією ж дельтою. Поки невідомо. Штам так стрімко поширився в ПАР, тому що він здатний заражати краще, ніж дельта, чи виник якийсь прецедент — з’явився суперрозповсюджувач. Це важливо з’ясувати.

Друге — здатність цього варіанту заражати вакцинованих і невакцинованих. Третє — не зрозуміла реальна тяжкість захворювання при зараженні омікроном. Оскільки на сьогодні в ПАР немає зростання летальності та потреби в кисні, є надії на те, що варіант омікрон, який поширюється так само швидко, як дельта, спричиняє легший перебіг хвороби. І ми маємо шанс на те, що омікрон згодом витіснить дельту.

Щодо симптомів хвороби, викликаної омікроном, жодної точної інформації також немає. Є дані з ПАР про те, що омікрон практично не викликає порушення нюху та смаку, при цьому одним із домінувальних симптомів є загальна слабкість. Але тут треба уточнити, що зараз у ПАР переважно хворіють молоді люди, які загалом, як правило, переносять хворобу легко.

Найактуальніше питання, відповіді на яке всі чекають, — це ефективність різних вакцин стосовно омікрону. На сьогодні ми маємо інформацію про те, що в країні, де 25% населення щеплено вакциною Johnson&Johnson, вірус поширюється, але дуже важкого перебігу хвороби не викликає. І більшість адекватних учених говорять про те, що використовувані зараз вакцини — здебільшого векторні та мРНК — хоч і знизять на кілька відсотків свою ефективність, але таки її збережуть. Тобто, як і раніше, вони профілактуватимуть важкі форми хвороби, захищатимуть від госпіталізації та реанімації.

Загалом, продовжуємо вакцинуватися — це дуже важливо. Хто ще не щеплений — прищеплюйтеся, хто щеплений — думайте про бустерну дозу. Методи лікування залишаються незмінними. Чекаємо, не панікуємо, не метушимося, можливо, насправді все не так уже й погано.

Джерело