Чого чекати від «Омікрону»?

Країни знову закривають свої кордони та відновлюють жорсткі карантинні обмеження, повертають вимогу самоізоляції до всіх контактних осіб, навіть якщо вони вакциновані. ВООЗ радить країнам готуватися до чергової хвилі коронавірусної хвороби.

Новий варіант коронавірусу вия­вили 9 листопада у Південній Афри­ці. Штам «Омікрон» швидко розпо­всюдився у студентському середовищі серед невакцинованої молоді. Деякі дер­жави припинили авіасполучення з аф­риканськими країнами — ПАР, Намібією, Ботсваною, Лесото, Есватіні, Мозамбі­ком та Зімбабве. Попри такі превентивні заходи, ризик, що «Омікрон» поширить­ся, Європейська агенція з контролю за інфекціями (ECDC) оцінила як «високий або дуже високий». Випадки інфікуван­ня ним уже зафіксовані у Швейцарії, Ав­стрії, Великій Британії, Данії, Швеції, Ні­дерландах, Франції, Чехії, Бельгії, Італії, Німеччині… Всі заражені цим штамом люди привезли вірус з африканських країн. Тепер не питання, коли «Омікрон» потрапить в Україну, питання, скільки у нас є часу, щоб підготуватися до п’ятої хвилі Covid-19 в умовах, коли не вийшли з четвертої. За станом на 29 листопада у «червоній» зоні залишалося 18 облас­тей України. Того ж дня уряд запровадив обмеження щодо тих осіб, які поверта­ються з африканських країн, — всіх їх від­правляють на самоізоляцію на 14 днів на­віть за наявності негативного результату ПЛР-тесту і довідки про вакцинацію.

Нова версія SARS-CoV-2, швидше за все, витіснить інші штами. Так, як це сво­го часу зробила «Дельта» — 98% нових випадків захворювань у світі викликані саме цією версією коронавірусу.

Як пише The Guardian з посиланням на інформацію органів охорони здоров’я ПАР, симптоми Covid-19, викликано­го «Омікроном», «є дуже легкими». Втім, орієнтуватися на ці дані не варто. Серед­ній вік жителя африканського континен­ту — 19,7 року, а у молодих, без супутніх патологій перебіг коронавірусної хворо­би переважно легкий. Науковці зверта­ють увагу на те, що сам вірус може бути у… 500 разів заразнішим за «Дельту». У «Дельта"-варіанті коронавірусу — лише дві мутації, в «Омікроні» вчені нарахува­ли їх… 32!

Коли експерти визначають контагі­озність вірусу, за відправну точку бе­руть показник R — скількох невакцинова­них людей заражає один хворий. Наразі найбільш контагіозним з усім відомих штамів залишається «Дельта»: інфікова­на ним особа заражає від 5 до 10 людей. Проте вчені припускають, що особи, які є носієм «Омікрону», можуть передавати цей вірус 10 людям і більше. Якщо ці при­пущення підтвердяться, Covid-19 пере­йде у розряд найбільш заразних хвороб. Таких як, приміром, кір, контагіозність якого сягає майже 100%. Що це озна­чає? Якщо ви ніколи не хворіли на кір і не були вакциновані від нього, при контак­ті з хворим шансів уникнути інфікування практично немає. Те саме може бути й з коронавірусною хворобою.

Науковці розробляють кілька сце­наріїв можливого розвитку подій. Оптимістичних — два.

Оптимістичний сценарій № 1. «Омі­крон» швидко пошириться світом, люди масово хворітимуть, але оскільки хво­рітимуть легко (вакциновані взагалі не хворітимуть або будуть лише носіями), країнам вдасться уникнути критичної за­вантаженості лікарень. Завдяки тому, що значна частина населення вакцинуєть­ся, створивши захист від штамів SARS-CoV-2, а значна — перехворіє, зможе­мо досягти колективного імунітету, що необхідно для подолання епідемії у ло­кальному вимірі і пандемії — у глобально­му масштабі. Сьогодні від коронавірус­ної інфекції повністю вакциновано майже 43% населення планети.

Оптимістичний сценарій № 2. Вче­ні не виключають, що, продовжуючи му­тувати, «Омікрон» може знищити… сам себе. Щоб йому у цьому допомогти, краї­нам потрібно зосередитися на двох речах — дотриманні правил карантину (соціаль­ного дистанціювання, носіння масок і гігі­єни рук) та вакцинації. Саме завдяки ка­рантинним обмеженням і «тренуванню» імунної системи, яке забезпечує вакцина­ція, вдалося «приборкати» штам «Альфа». Сьогодні показник його контагіозності менший за 1, тобто один хворий заражає одну особу або взагалі не заражає нікого.

Можливий сценарій (і найбільш ві­рогідний). Вчені роблять обережні при­пущення, що нова версія коронавіру­су може частково оминати захист, який створюють вакцини. Йдеться про най­більш вразливу категорію — осіб стар­шого і похилого віку (65 років+) та осіб з імунодефіцитними станами. Якраз цим людям у багатьох країнах зараз активно проводять вакцинацію третьою дозою, щоб у разі контакту із живим вірусом їх­ній організм забезпечив належну імунну відповідь.

В Україні це питання не на часі. Ра­ніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомляв, що вакцинацію бус­терною дозою розпочнуть після того, як двома дозами буде вакциновано щонай­менше 50% дорослого населення країни. Наразі це трохи більше як чверть. Тим ча­сом у Великій Британії у відповідь на за­грозу стрімкого поширення «Омікрону» розпочали вакцинацію третьою дозою всіх осіб, старших за 18 років. Бустерною дозою днями вакцинувався президент Франції Емануель Макрон…

З огляду на те, що серед старших лю­дей вакцинованих найменше, а україн­ців, старших за 65 років, — майже 16% від загальної кількості населення, це створює передумови для того, що у пі­ковий період система охорони здоров’я може зазнати критичного навантажен­ня. Проте й з цим викликом ми повинні впоратися, адже 95−98% повністю вак­цинованих українців, навіть якщо й за­разяться та матимуть прояви захворю­вання, не потраплятимуть у стаціонари.

Песимістичний сценарій. Мутова­ний вірус може викликати захворювання з більш тяжким перебігом, ніж прогнозу­ють науковці. Також він може знижувати ефективність вакцин. Цього найбільше побоюються медики.

Американська компанія Novavax анонсувала розробку вакцини, яка кра­ще працюватиме проти нового варіанта коронавірусу. Речник компанії-розроб­ника у коментарі REUTERS повідомив, що випробування препарату розпо­чнеться у наступні кілька тижнів.

Над вдосконаленням вакцин поча­ли працювати американська компанія Pfizer та німецька BioNTech, Національ­ний інститут алергології та інфекційних захворювань США, який є виробником вакцини Moderna. Про готовність швид­ко розробити нову вакцину заявляють і вчені Оксфордського університету, які працювали над створенням вакцини AstraZeneca.

Найгірший сценарій передбачає, що країнам доведеться повертатися до жорстких заходів інфекційного контро­лю. Самих лише рекомендацій населен­ню щодо дотримання правил карантину і захисту, який забезпечують наявні вак­цини (з огляду на те, що у багатьох краї­нах рівень охоплення щепленнями зали­шає бажати кращого), може виявитися недостатньо, щоб стримати зростання показників захворюваності, госпіталіза­цій і, відповідно, смертності від Covid-19.

Також невідомо, якими будуть наслід­ки «довготривалого ковіду», коли симп­томи перенесеної коронавірусної ін­фекції (навіть за негативного результату ПЛР-тесту) зберігаються ще впродовж 12 тижнів, а подекуди й довше.

Тим часом країни вдаються до деда­лі радикальніших заходів, аби змуси­ти людей вакцинуватися. В Австрії за­провадили обов’язкову вакцинацію від Covid-19, починаючи з 1 лютого 2022 року. За непослух загрожує штраф у розмірі від 3600 до 7200 євро. У Гре­ції впроваджують обов’язкові щеплен­ня для осіб, старших за 60 років. Тих, хто відмовиться вакцинуватися, штрафу­ватимуть щомісяця на 100 євро. «Це не покарання, — зазначив прем’єр-міністр країни Кіріакос Міцотакіс. — Ми дбаємо про захист людей».

Читайте також: Яка вакцина захищає від тяжких наслідків штаму Omicron, — розробники BioNTech