Титанік імені Зеленського

Логіка кадрових змін у Зеленського проста. Кандидати мають бути, по-перше, лояльними до самого Зеленського, по-друге, медійно цікавими, аби брати на себе увагу та негатив у разі неминучих «зашкварів».

Це під час виборчої кампанії Зеленський закликав владу до відкритих конкурсів, аби вільним голосуванням призначати посадовців. Але після перемоги на виборах всі призначенці — це або вихідці 95 Кварталу, або — з оточення Коломойського.

Читайте також: Зеленський вперше став лідером антирейтингу

Специфіка кадрової політики України:

• Немає відкритих кадрових конкурсів з кількома кандидатурами, навіть якщо ці конкурси передбачені законом.
• Немає публічного звіту за роботу жодного відставленого чиновника.
• Міністри не презентують жодної програми дій — з конкретними показниками, датами та цифрами
• Самої програми уряду, яку би підтримав парламент, теж немає. Вже другий уряд Зеленського, а програми — немає!

По суті, на посади у Кабмін у нас призначають людей без розуміння, яку роботу вони мають виконувати.

Єдина робота, яку точно повинні взяти на себе слуги Зеленського, це брати на себе у разі потреби негатив — грати «поганих бояр», аби на своєму контрасті показувати, що «цар — хороший» (Звідси такі дивні кадрові знахідки у слуг, як Верещук, Тищенко або Арахамія).

Про професійну логіку та здатність проводити реформи у Зе-владі ніхто ніколи не говорить. Про кадрову політику Зеленського треба мислити як про кастинг — на роль чергових медійних корабельних сосен на Титанік імені Зеленського.

Джерело