Хочете особливих правил? Моя відповідь усім антивакцинаторам

Вони зазвичай починають свою фразу «Я не антивакцинатор, але» і далі йде набір гасел про вільну людину у вільному світі. Хоча, звичайно, людина є звичайним антивакцинатором. Просто деяким соромно у цьому зізнаватися. Це вже добре, що таке стає соромно. Але шкода, що лише поволі.

Чому вони витягли цей аргумент? Бо нарешті в Україні ввімкнули обмеження для невакцинованих. Дуже пізно зробили це. Але краще пізно, ніж ніколи.

Прикриватися Конституцією іноді виходило в Україні. Так свого часу Конституційний суд сказав, що українська Конституція не дозволяє штрафувати порушників правил дорожнього руху за допомогою камер. От у всьому світі дозволяє, а в Україні не дозволяє. Такі ми свободолюбиві. Правила не любимо. І важко сказати, скільки людей загинуло через це рішення. Бо коли немає покарання, українці зазвичай не люблять дотримувати правила. І ми маємо жахливу статистику дорожньої смертності. Смерті, які освятили свого часу судді Конституційного суду. Смерті, які й далі продовжуються, бо камери в Україні хоч і впроваджуються, але дуже кволо.

Зараз ці поборники свободи апелюють до Конституції та своїх прав, борючись із вакцинацією. І знову бажають зробити так, щоб під прикриттям Конституції сотні тисяч людей загинули. Апелюють до прав людини. При тому, що вакцинацію провели, причому досить жорстко, у цивілізованих країнах. Ми маємо дуже високий рівень вакцинації у Данії і Франції, у Швеції і Португалії. І це країни, де верховенство права на більш високому рівні, ніж в Україні. Країни, де права людини — це не порожній звук. І там Конституції дозволяли обов’язкову вакцинацію. Там легко звільняли медперсонал, який виступав проти.

І зараз ми маємо повірити, що в українців є якісь особливі правила? Чи наша Конституція дозволяє державі менше, ніж може держава у Данії? Чи французи не вміють відстоювати свої права? Але по всій Європі є лише поодинокі протести маргіналів і конспірологів, які можуть зібрати тисячі людей, але не заважають загальній вакцинації. І ще раз, в українців навряд чи є якісь особливі права і особлива Конституція.

Звісно, що ні. І навіть рішення Європейського Суду з прав людини свідчать, що обмеження під час пандемії, як і обов’язкова вакцинація — відповідає законам і Конституціям. Бо епідемія — це загроза суспільству. І людина може не щепитися, але тоді вона має сидіти вдома і не показувати носа. Не бути частиною суспільства. І це є справедливо.

Ну і найцікавіше. Якого біса? От якого біса люди не бажають вакцинуватися? «Інстаграм-кісулі», які прокололи собі все що тільки можна і закачали собі в губи стільки гидоти, що навіть важко уявити — чому вони не бажають зробити собі щеплення? Люди, які харчуються сосисками, цікавляться складом вакцин? Це все не можна пояснити, з огляду на здоровий глузд. Люди, які їдять те, що продають в Україні, не бажають отримати вакцини, яких не бояться у Данії. Де контроль якості продуктів харчування на порядок вищий, ніж в Україні. Та що там харчування. Ми про Чорнобиль дізналися, бо шведи помітили радіацію. А зараз шведи вакцинуються, а українці бояться? Зараз українцям загрожує безпліддя? Чи Білл Гейтс хоче змінити ДНК саме українців? Чи зробити тут центр біороботів із графену?

Логічного пояснення тому немає. От просто немає відповіді на питання: «Та чому ти вже просто не підеш і не зробиш собі щеплення?». Це ж дуже просто. Принаймні, було, поки не запровадили обмеження, поки півень не клюнув, і не побігли масово в останній день робити собі щеплення і влаштовувати бійки в черзі. І чомусь зовсім не шкода цих людей. Немає толерантності до цього.

Ативакцинатори живуть у своєму світі емоцій і бояться примар. Але вимушені сперечатися за допомогою логіки. І тому виникають різні українські вірусологи, з якими по всьому інтернету носяться антивакцинатори, типу Надії Жолобак. Є консенсус вчених світу, що вакцинація потрібна. А є Жолобак, яка каже, що не потрібна. І кого слухатимуть антивакцинатори? Правильно, Жолобак. Лише тому, що вона каже те, що їм приємно чути. Так само і з Конституцією і порушенням прав. Ніде права не порушують, ЄСПЧ каже, що це все відповідає закону, але є якийсь юрист із-під Житомира, який проти. І антивакцинатори бігатимуть із цим юристом. Намагатимуться провести місток із свого емоційного магічного світу в раціональну реальність.

Досить! Це лише приводи. Це намагання знайти хоч якусь логіку у діях, які не мають логіки. І це дуже дороге задоволення. Бо коштує тисяч життів. І вести толерантні розмови можна буде тоді, коли пандемія скінчиться. І коли видохнуть із полегшенням лікарі. І коли не буде черги у крематорії. Коли вірус стане минулим, як минулим стала віспа, тоді і поговоримо про толерантність до антивакцинаторів.

Джерело