«Хотят ли русские войны?»
Це все одно, що питати у вовка: він хижак чи янгол?
Листуюся зі своїм однокурсником у Вайбері, хоча ми досить різні за характерами, і на багато речей та явищ наші погляди кардинально відрізняються. Але прожиті роки в одній кімнаті студентського гуртожитку на якийсь час примирюють наші суперечки. До чергового «інформаційного вкидання» мого візаві, зі змістом якого я не можу погодитись.
Ось свіжий приклад. Приходить від Ігоря (назву його так) фоторепродукція газетної шпальти з інформацією, в якій наводяться паралелі між військовими діями фашистської Німеччини напередодні Другої Світової і такого ж тоталітарного, по суті, Радянського Союзу.
Не бачу сенсу наводити весь зміст надісланого мені фрагменту, очевидно, якоїсь цілком правильної статті, але чомусь без жодного коментаря і пояснення, мовляв, здогадуйся сам, що я хотів цим сказати (можливо, відкрити мені очі на незручні для радянських ідеологів історичні факти, які в Україні давно включені в шкільну програму).
Але облишимо наші з Ігорем особливості спілкування — це лише вступ до роздумів, на які наштовхнула мене ця публікація.
Згадалася відома радянська пісня «Хотять ли русские войны?», яку, зокрема, прекрасно виконував Марк Бернес. Автор слів — відомий російський поет Євген Євтушенко. Хороші, між іншим, слова. Але цинічні. Бо це все одно, що питати у вовка: він хижак чи янгол? І оце хижацьке, вовче єство у Совєтів із самого народження. Тільки-но зіп'ялися на ноги, а вже кінармійці-будьонівці поскакали завойовувати Польщу…
Тому, повертаючись до тексту пісні, логічніше було б запитувати не у «тишины,» не у «солдат, что под берёзами лежат» — вони вже нічого не скажуть! — а у тих же поляків, у мирних фінів, з якими радянська воєнщина підступно розв'язала загарбницьку війну у 1940 році (і добряче одержала по зубах від маленького свободолюбного народу).
Можна запитати в угорців, чехів та словаків, які зазнали нахабного втручання у внутрішні справи своїх країн з боку об'єднаних сил Варшавського договору, звісно, з ініціативи і під безпосереднім проводом радянських керманичів. До війни не дійшло, але ці народи, які висловили рішучу незгоду знаходитися в комуністичному стойлі, зазнали людських жертв.
Після краху СРСР, правонаступниця останньої імперії, Російська Федерація, пішла ще далі у своїй підступності і зухвалості, хижацькій нахабності, жорстокості і цинізмі, розв'язавши війни з Чечнею, з колишніми братніми союзними республіками — Молдовою, Грузією, Україною… Хто буде наступний?
Отже, чи хочуть росіяни війни? — питання риторичне. Але слова в пісні хороші, плакати хочеться…
Читайте також: Польща: Для виправдання СРСР Росія користується «історичною брехнею»