Передплатити Підтримати

Шлях України до ЄС і НАТО – це як шлях самурая. Головне процес, а не результат

Ми схожі на інфантильного підлітка. Але вимагаємо від дорослих ставитися до себе як до рівного

«Досить тримати Україну на гачку реформ». «Корупція є в усіх країнах, не тільки в Україні». «Байдене, чому ми ще не в НАТО».

Форум YES активізував контакти західного світу і української влади, показавши разючу відмінність між ними. А ще дав знову можливість українській владі «поскиглити» про те, що нас всі ображають, не люблять, ставляться несправедливо і змушують робити зарядку вранці. Українська сторона вкотре зажадала просто взяти і взяти нас в ЄС і НАТО і не чіплятися з цими вашими реформами. А Захід вкотре публічно озвучив тезу про те, що в Україні йде відкат ключових успішних реформ. Згадують Нацбанк і «Нафтогаз». Раніше на всіх конференціях згадували НБУ і «Нафтогаз» як приклад успішних перетворень, а тепер от навпаки.

Поговорили.

І навряд чи зрозуміли одне одного. Ну от не може інфантильний підліток зрозуміти дорослого, який говорить з ним як з дорослим. Це неможливо. Україна вкотре нагадує цього самого інфантильного підлітка. Який, з одного боку, протестує проти обмежень його свободи. Хоче пити горілку з друзями, не хоче вчитися в школі, не хоче мити руки перед їдою і вважає за краще харчуватися в Макдональдсі.

А, з іншого боку, вимагає від дорослих ставитися до себе як до рівного. Вимагає брати в свої клуби і компанії. Вимагає враховувати його думку стосовно витрачання сімейного бюджету і планування відпустки.

А коли дорослі говорять йому, що треба добре вчитися і пристойно поводитися, стає в позу, кричить, голосно грюкає дверима і погрожує втекти з дому.

І залишається тільки питання. А до чого ось ці всі стогони: «Негайно візьміть нас в ЄС. Ми заслужили». Ось щоб що? Адже абсолютно очевидно, що зараз Україна вкрай далека від стандартів ЄС. Перш за все, в питанні корупції і верховенства права. Люди, які стверджують, що у нас такий же рівень корупції, як у країнах ЄС, схожі на інопланетян. Або на землян, які розповідають, як вони будуть садити картоплю на Марсі. Адже вони бачили в кіно, що картопля там росте, а значить, пора переїжджати. Ті, хто не бачить відмінності у рівні верховенства права в Україні і в ЄС, або ніколи не вели бізнес в Україні, або ніколи не мали справу в ЄС. Або лицеміри, або дурні. З іншого боку, ось очевидно, що ЄС зараз не прийме позитивного рішення щодо України. Тому що на цьому етапі сам не готовий до такого радикального розширення. Йому ще Балкани треба переварити. З їхньою пузатою дрібнотою країн, які менше київської області. І тільки потім задуматися про Україну. І пройти всі етапи, починаючи із «заперечення».

Отже, очевидно, що вас не візьмуть в ЄС. Навіщо ж ви закочуєте істерики, тупотите ногами і голосно кричите, що до вас несправедливі? Щоб що? Чи не для того, щоб коли вам не відкриють двері і вкотре вкажуть на те, що ви ще не готові до пристойного товариства, ви розвернулися і сказали, що тепер не хочете в ЄС? Чи не для того, щоб знову заявити про багатовекторність? Сказати, що даремно стукали в НАТО, і треба подружитися з Росією. На зло бабусі відморозити вуха?

Якщо так, то це дуже тривожно. Й інші висновки нецензурні.

Шлях до ЄС для України — це як шлях самурая. Як і шлях у НАТО. Тут головне процес, а не результат. Тому що для нас важливіше йти цим шляхом, тому що на цьому шляху ми повинні максимально наблизити себе до Європи, провести ті самі структурні зміни. Це важливіше, ніж прийти. Важливіше, ніж фінальний результат. Візьмуть нас в підсумку в ЄС чи не візьмуть — вже не так важливо, якщо ми будемо відповідати стандартам ЄС. Це та сама «Європа в Україні». Але без центру тяжіння, без орієнтиру, без ідеї вступу в ЄС ці зміни просто неможливі. І виглядає так, що влада не хоче йти шляхом зростання, і щоб не робити зміни хоче спочатку переконати всіх навколо, що прийти до фінальної точки неможливо. І далі буде убивчий аргумент: «То навіщо старатися».

А якщо це помилкове враження, то до чого всі ці крики? До чого виставляти Україну інфантильним підлітком? Перед обличчям всього цивілізованого світу? Так, соціологи кажуть, що українське суспільство інфантильне, і щоб перемогти на виборах політики повинні спілкуватися з виборцем, як з 14-річним підлітком. Але влада ж повинна бути дорослішою. За ідеєю…

Джерело