Білорусь загнана в кут. До чого варто готуватися Україні
Режим Лукашенка втрачає всі свої економічні можливості, і єдиним виходом для нього залишається Москва
Часте спілкування Путіна і Лукашенка (а зустріч 9 вересня була вже п’ятою за цей рік), на мою думку, означає, що Білорусь загнана в кут. І єдиним напрямом, де Лукашенко може себе хоч якось реалізовувати, є Москва. Але це — не від гарного життя, бо санкції заходу відносно Білорусі стають все жорсткішими і болючішими. Відповідно — режим Лукашенка втрачає всі свої економічні можливості, і єдиним виходом для нього залишається Москва.
З одного боку, Захід чинить, мені здається, правильно, бо карає Лукашенка за його злочини. З іншого боку, ці покарання остаточно розвертають Лукашенка в бік Москви. І ось тут, на жаль, для нас можуть виникати серйозні проблеми.
Підписати-то він підписав чергові плани інтеграції. Питання ось у тому, наскільки Лукашенко захоче йти цим шляхом? Спілкуючись багато років з росіянами, я побачив одну цікаву деталь у переговорах: їм важливий якийсь папірець. Просто підписати і потім ним розмахувати як проявом своєї чергової перемоги. Що відбувається реально? Вони про це швидко забувають, через певні обставини, і так може тривати роками й десятиліттями. Мабуть, Лукашенко це давно побачив і тому з росіянами, в принципі, грається. Бо думати, що він захоче перейти у статус керівника Західного білоруського округу, не доводиться. Він — не та людина психологічно, тому боюсь, що за оцим підписанням насправді чогось вже надто конкретного, щонайменше доки він є біля керма Білорусі, особливо не відбуватиметься. Будуть потім чергові зустрічі, чергові реляції про те, що «ми просунулися», але «є певні проблеми, їх треба вирішувати», ну, одним словом, традиційна тактика Лукашенка. Тому говорити про таку вже повну анексію Росією Білорусі поки що, слава Богу, не доводиться.
Що викликає для нас серйозні проблеми — військова тема. Бо під час спільних навчань Захід 2021 Росія ще перекине і вже перекинула до Білорусі величезну кількість військ та озброєнь. Ну, а ми знаємо, що коли Росія озброєння завезла, то вона його дуже повільно або майже ніколи не виводить. І ось у цьому проблема. Тому що ну от зараз у них реалізовуватиметься проєкт створення спільного центру з питань підготовки збройних сил та протиповітряної оборони. Він розміститься прямо на кордоні з Польщею — в районі Гродно. В Барановичі перекинуто російську авіацію. Якщо ви подивитеся на карту, то це якраз той самий північний напрямок, що для нас є надзвичайно небезпечним — звідки до кордону України на військовому літаку — кілька хвилин.
Поки реакція наших західних партнерів є доволі дивною, як на мене, стриманою. Вони вважають, що це все, так, між іншим. До певної міри. Вони мають рацію. Ми маємо провести реформи. Ми не можемо увійти в НАТО корумпованою від, А до Я країною, це очевидно. Але, щонайменше, включити зелене світло на цьому шляху і дати чіткі орієнтири західні країни, безумовно, могли б.
Але я б із цього зробив інший висновок: нам негайно потрібно зміцнити весь північний напрямок нашої оборонної системи. Якщо зараз на сході вже більш-менш вибудувана система оборони, то на півночі, наскільки мені відомо, ситуація є доволі складною. З об'єктивних обставин — тому що ми ніколи про цю загрозу реально не думали, як свого часу і зі сходу. Тому, думаю, що для нашого керівництва тема зміцнення північного кордону є ключовою. Бо хоч Лукашенко колись і заявляв, що в Україну можуть тільки поїхати білоруські трактори, після всіх цих угод з Росією у сфері спільної безпеки і оборони Путін не питатиме його жодного разу, якщо раптом в його неадекватну голову прийде рішення про те, що треба нападати на Україну з території Білорусі.
