Заспокійлива зустріч
Зустріч Байдена з Зеленським стала, як і передбачалося, маленьким елементом американської політики
Після виходу з Афганістану США потрібно було продемонструвати, що вони залишаються впливовими у відстоюванні власних інтересів, інтересів союзників і демократії. Після, м'яко кажучи, суперечливої згоди на добудову Норд Стрім-2 (насправді для нас це повторення довоєнного Мюнхена), Байден і призначив заспокійливу зустріч з Зеленським.
США продемонстрували, що і надалі підтримуватимуть Україну. Це позитивний сигнал для нас. Принаймні обнадійливий та прогнозований.
США також не підтримали Зеленського, піддавши критиці корупційні процеси і спроби знищити антикорупційну систему. І мова не просто про боротьбу з корупцією, а про збереження демократичних процесів, які знищує влада слуг народу. Загалом це теж позитивний тренд.
Америка підтримає власні фірми для входу на ринок України й Україну дешевими грошима для забезпечення цього входу зокрема в енергетиці. Це стане додатковим навантаженням на українських платників податків, зате збільшить нашу енергетичну незалежність. За все потрібно платити й у нашому випадку краще американцям, ніж агресору.
Сподівання на підтримку США у протистоянні з Росією для нас важливі. Ця підтримка може стати вирішальною. Сподівання на впливи у внутрішній політиці марні. Процеси в Афганістані ще раз засвідчили, що жодні зовнішні впливи і підтримка ззовні тих чи інших політичних груп не гарантують цим групам політичного успіху. Спиратися потрібно лише на власний народ.
