Я хотів йти до школи, бо...

Читав вчора ностальгічні спогади багатьох батьків про то, як вони не хотіли йти 1 вересня в школу. Я хотів.

Бо найперше ти йшов від сіна, картоплі, буряка, кукурудзи, моркви, капусти, корови, коней, свиней, гусей, качок та курей, які тобі як за літо, так і в ближчій перспективі так конкретненько піднадоїли.

• І йшов туди, де кисень і водень дивним чином поєднувалися в воду, а запханий в мідний купорос ніж ставав золотим;
• де від руху протилежно заряджених частинок загорялася вольфрамова нитка в жарівці;
• де старий цілу книжку ловив акулу, а Якович лупав скалу;
• де Хмель, за тодішніми мірками — старий-старий пенсіонер, у свої 52 роки підняв і запалив кількасоттисячне військо;
• де між тим всім ти грав футбол, пробував тягнути щось з фільтром в туалеті так, щоб не помітили вчителі, робив з каштанів м'ячики, закохувався і розкохувався за один день та їздив до Жовкви, Рави та до Львова на олімпіади.

Не знаю, може то вже в мене постфактум такі спогади, але… які вже є.

Джерело