Передплатити Підтримати

"Більше так не роби"

Вчора мав виховний момент від водія маршрутки


Зазвичай плачу за проїзд, аби не привертати зайвої уваги до своєї «особливості» та не наражатися на ризик загубити посвідчення.

Тож як завжди сідаю на кінцевій зупинці, віддаю водієві, завчасно приготовлену, двадцятку. Решту прошу кинути у розстібнуту сумку, що ношу на плечі. Займаю окреме переднє місце біля дверей і вперед додому.

Десь зупинок через п"ять, зупиняємось. Водій виходить з транспортного засобу, обходить його й заходить в салон.

— Більше так не роби, я зразу не помітив — каже мені чоловік, голосом шкільного вчителя й стромляє мою двадцятку до моєї ж сумки…

Читайте також: Трохи про те, про що ми воліємо мовчати