Ми маємо знову стати цікавими для німецького бізнесу

Ера Анґели Меркель добігає кінця. Їй більше не потрібно складати іспити. І для Володимира Зеленського візит до Берліна стане іспитом. Скоріше навіть моментом істини.

По-перше, Меркель планує під час своєї розмови з Джо Байденом 15 липня повністю узгодити всі питання щодо «Північного потоку-2». Звісно, не найкращий політичний заповіт. Але для нас ставки є ще вищими. Сьогодні ми не є гравцем у зовнішній політиці, і тим більше щодо енергетичної безпеки. Ми не сидимо за одним столом з тими, хто приймає рішення щодо «Північного потоку-2». Це можна і необхідно змінити. Для цього Меркель мала б вже давно отримати наше стратегічне бачення, яке має бути зрозумілим для всіх наших партнерів. І звісно без спроб зруйнувати паростки цивілізованого корпоративного управління або спроб отримати «туркменський» чи інший газ. Останнє відверто схоже на реінкарнацію РосУкрЕнерго, і можливо тільки і виключно за умов прийняття рішення Володимиром Путіним. Запитайте себе, для чого це було йому потрібно?

По-друге, Меркель є фундатором і архітектором «нормандського формату». І значною мірою його рушійною силою. Меркель має унікальне розуміння української проблематики, знає «історію питань». Нам досі не вдалося отримати її послідовну і жорстку позицію щодо російської паспортизації. Як на окупованому Донбасі, так і планів Путіна почати видавати паспорти українцям «на основі самоідентифікації». Згода Меркель на нову стратегію щодо Донбасу — другий іспит для Зеленського у Берліні.

І по-третє, ми маємо знову стати цікавими для німецького бізнесу. Вони мають почати нам довіряти, і масово приходити до нас в Україну. Тоді їм буде що втрачати, якщо Путін піде вперед, і буде що купувати, коли ми підемо далі до Євросоюзу.

Три іспити.

Джерело