Передплата 2024 «Добрий господар»

Явка з повинною у державній зраді

Мої особисті враження від учорашнього інтерв'ю

Зеленський побоявся йти у прямий ефір, інтерв’ю вийшло у записі, змонтоване і підчищене. Відтак жодних випадкових слів там немає, все добре продумано.

Телеканал обрано не випадково. 1+1 належить наближеному олігарху Коломойському, який фінансував виборчу кампанію, відмивав кошти ПриватБанку через 95 квартал і отримав найбільші преференції від перемоги на виборах. На цьому олігархічному каналі Зеленський міг бути впевнений, що зададуть тільки ті питання, які йому потрібні.

Зеленський тримався вкрай напружено, що для нього нетипово. Навіть трохи тремтів від нервового збудження. Інтерв’ю почав зі слів «підлеглого» — «якщо дозволите».

Нарікання на опозицію — з першої хвилини інтерв’ю. Зеленський одразу спробував створити опозиції образ сили, яка заважає йому працювати через тисячі поправок до законопроєктів, примушуючи їх до розгляду у ВР.

Мосейчук з другого питання удає, що Зеленський щойно прийшов до влади, згадуючи Юрія Луценка, що давно не генпрокурор. Причому в контексті заміни суддів, що не має права зробити не лише генпрокурор, але й президент.

Зеленський виправдовується, чому він два роки нічого не робив для судової реформи. Згадує законопроєкти про ВККС та ВРП, але не пояснює, чому вони розглядаються аж через два роки президентства. Говорить про протистояння з головою КСУ, але замовчує, що Тупицького обрали головою за його президенства, після походів Андрія Богдана до КСУ та розмов з суддями.

На мою думку, на восьмій хвилині Зеленський бреше, і йому незручно, тому він чухає ніс. Так він відповідає на питання, чому залучив РНБО.

Мосейчук маніпулює, називаючи РНБО неважливим органом, куди відправляли у «заслання» в минулому, згадує навіть часи Януковича. І це зрозуміло, не Порошенка ж їй згадувати, бо за його каденції вплив цього органу був відновлений. Він запроваджував санкції і прискорював реформи, слугуючи майданчиком для координації різних гілок державної та виконавчої влади.

До міжнародної політики Зеленський перейшов лише на 10-й хв. інтерв’ю, підтвердивши фразу Путіна про Україну «одним мазком». Виглядало, що Зеленський не знає реального змісту розмови Байдена і Путіна.

Зеленський розкритикував зміни до Конституції щодо НАТО, показавши, що це його реально обтяжує.

На 13-й хвилині Мосейчук знову згадує опонентів у контексті критики Зеленського, ставлячи питання про сварки з партнерами на Заході. У відповідь Зеленський видає заготовлену відповідь, що попередники загнали Україну до третього світу, а він робить її рівним партнером.

По суті, Зеленський бреше, бо за попередників зустріч, де б обговорювалась Україна без українського президента, була б неможливою. Зеленський перестав бути суб’єктом світової політики. Його не запросили на саміт НАТО, він ледве випросив собі дзвінок Байдена перед зустріччю з Путіним, не знає змісту домовленостей і досі. Його перший візит до США відбудеться лише через пів року після інавгурації нового президента Байдена, з яким він зіпсував відносини ще до обрання. Спроба говорити про «різкість» — маніпуляція для внутрішнього споживання, яка має виправдати зовнішньополітичні провали Зеленського.

Мосейчук допомагає Зеленському відповідати на незручне для нього питання Північного потоку-2, що був добудований на 70% за перший рік президентства Зеленського, хоч перед тим будівництво з перешкодами тривало чотири роки. Звучить традиційно маніпулятивний натяк на попередників.

На 18-й хвилині звучить основне, заради чого Зеленський пішов на інтерв’ю — плівки Бігуса про Медведчука. Звучить пряме звинувачення «попереднього президента» у тому, що він «заробляв» на торгівлі вугіллям з окупованих територій разом з Медведчуком. Очевидно, інші звинувачення Бігуса, як, наприклад втручання Медведчука у підписання газового контракту в Брюсселі, на сьогодні вже луснули. Денис може ще раз переконатись, як його юзають на Банковій.

На 20:14 Зеленський немотивовано згадує полуницю, якою Порошенко нещодавно пригостив військових, коли привіз антиснайперські комплекси спостереження.

Зеленський намагається принизити значення Порошенка, заявляючи що він нічого не значить в політиці — при цьому ігнорує той факт, що говорить про найпопулярнішого політика опозиції, який має другий рейтинг після діючого президента.

Звучить заготовка про «криваві лінії» — за ці слова на Зеленського можна було б подавати до суду: «Вони заробляли на смерті військових». Займенник «вони» вживається спеціально, щоб прив’язати Порошенка до Медведчука. Адже Зеленський раптом підкреслює, що це його думка, судження, розуміючи, що збрехав і в іншому випадку може відповідати в суді.

Втім, брехня залишається брехнею, навіть якщо це судження.

Зеленський говорить, що відносини з військовими змінилися і дуже сильно — тепер його підтримують. Це визнання того, що Зеленського не підтримували військові раніше, хоч і тоді він заявляв про підтримку. Якщо брехав тоді, значить може брехати й тепер.

Зеленський тепер став захисником військових і на 23 хв. заявляє, що «говорити погано про нашу армію я нікому не дам». Ну що ж, насамперед він має покарати 95 квартал, бо його команда принизливо зображала українську армію в ролі слабкого бичка, що б’ється з дубом, який символізував російську армію.

На 26-й хв. Зеленський перейшов до «здобутків» — Великого будівництва. Він заявив, що воно принесло 200 000 робочих місць, проте не уточнив, що в більшості випадків це робочі місця для громадян Туреччини, які зайняті на будівництві та для росіян та білорусів, звідки Україна завозить бітум, щоб робити асфальт. Втім, цифра 200 тисяч — це більш ніж удвічі менше, ніж обіцяні прем’єром Шмигалем 500 тисяч робочих місць, які він обіцяв зробити до травня минулого року.

Зеленський ображено повторив мем «велике крадівництво», але не пояснив, що так почали називати його проєкт після звинувачень Уманського, які зависли в повітрі і ніким розслідувані не були. Та й важко називати інакше, наприклад, будівництво київської окружної дороги, фінансування якої спеціально здійснюється в обхід тендерів Prozorro.

«Це точно не була наша операція», — заявив Зеленський про вагнерівців. Так була спростована його давня брехня, що спецоперації не було.

«Ідея цієї операції — це була ідея інших країн, точно не України», — Зеленський тут майже виправдовується перед Путіним. Хоч треба було б виправдовуватись перед родинами загиблих десантників, літак яких збили вагнерівці у Луганську.

«Те, що цього не відбулось… я вважаю слава Богу», — переживання за вагнерівців, які уникли арешту?

«Коли вагнерівці були на території Білорусі, я подзвонив Олександру Григоровичу. Я сказав йому, я його попередив, я сказав, що готовий передати йому повну інформацію, що стосується цих людей. Ми вже розуміли які там прізвища. Ми розуміли хто вони такі… Я був впевнений, що він передасть нам цих вбивць» — це явка з повинною у державній зраді.

Можливо ненавмисній, але мало б розібратися слідство. Інша справа, що сучасний склад Верховної Ради не в змозі провести процедуру імпічменту.

Джерело

Схожі новини