Він працює, наче скажений
Він, не шкодуючи себе, разом з дружиною і челяддю полетів в нещадні у своїй розкоші Емірати. Взяв на себе важку брудну роботу, з якої в принципі впорався б навіть заступник міністра закордонних справ
Коли (прости Господи) президент твоєї країни, зустрічається з чиновниками третього (і навіть другого) рівня — це ж має викликати повагу і розуміння, правда?
Як пише Emsrates News Agensy WAM, наслідний Принц Абу-Дабі (не плутати з усіма Еміратами) заступник верховного головнокомандувача Збройних Сил ОАЕ (рівень других осіб в державі) ПРИЙНЯВ Президента України.
На зустрічі були присутні ще й міністр внутрішніх справ, і міністр у справах президента (рівень третіх осіб держави — заступник прем'єра).
Щоб ви розуміли рівень зустрічі — напередодні той же принц так само прийняв творця Telegram — Дурова. До речі, злі язики вже наклеветали, що наш «найвпливовіший» теж планував зустрітися з Дуровим — з приводу доступу до нашого з вами трафіку спілкування в цьому месенджері). Як вони можуть? Він не такий!
Ну добре. Як пишуть, Володимир Зеленський відразу взяв бика за роги, і привітав ОАЕ з успішним виведенням супутника на орбіту Марса! А як же! Ніхто, крім нього!
Після всього подякував ОАЕ за все-все хороше.
А потім вони обговорювали це «все хороше» (обговорювати — це фішка нашого президента).
Щоб все це хороше збільшилося в 10 разів. Тому, що в процесі «обговорювання» можна говорити і «в 100 разів» і «в 1000 разів». Тому, що обговорювання не несе ніяких наслідків, але виглядає красиво. А підписані в результаті документи — це зовсім інша історія.
Загалом, всю чорну роботу Володимир Олександрович знову взяв на себе. І якщо мені розкажуть, що він сам миє підлогу в своєму кабінеті — тепер я повірю. Бо трудяга!
До речі, дії нашої «першої особи» оцінили. За підсумком йому ПЕРЕДАЛИ ПРИВІТ від президента ОАЕ. А ви сумнівалися!
Далі він подивився пам'ятки, вшанував пам'ять на меморіалі, і навіть подивився на церемонію Почесної Варти. Зі сторони.
В аеропорту його почесна варта не зустріла. Замість цього на злітній смузі на нього чекала «реконструкція» з молодих людей в історичних костюмах з мечами. Мабуть, вони зрозуміли, що справжніх військових він боїться.
Загалом — плідний візит. І нічого мені тут розповідати, що він просто звозив дружину в Емірати. Мовляв, валентинка така була.
І коли ви кажете, що він полетів, щоб зустрітися чи то з нашим ОПЗЖшним підсанкційним медіаволодарем Козаком, чи то з зам глави російської адміністрації Козаком, що прилетів туди напередодні — ви злі!
А кажете: «ну не можуть вони вдруге вляпатися, як в Омані». Ці можуть.
Ці — завжди плутають таємні методи високої підкилимної дипломатії з її квартальною пародією. І впевнені, що достатньо налити всім в очі звичної жовтої рідини. Головне, щоб вона весело блищала на сонці.
А за спиною наш «Принижень України» (як його влучно назвав Милованов і звалив все на Т9) — залишив за спиною героїчний бравурний відосік про поїздку на фронт. А ще трьох загиблих бійців, які підірвалися в процесі переміщення зоною відповідальності в епоху «великого перемир'я».
Слова «особистий контроль» в цей раз, здається, не прозвучали. Але він особисто відправив туди міністра оборони Тарана і «головнокомандувача» Хомчака. Розібратися.
Я нагадаю вам, що Хомчак вже вдало «розібрався» з справою загиблих розвідників-морпіхів, і кинутого без допомоги Ярослава Журавля. Просто звинуватив їх у тому, що вони порушили всі накази (хоча вони їх виконували). І в тому, що загинули зі своєї вини. І за власною ініціативою. Тому, що «їх туди не посилали».
Мабуть, тому — ДБР відкрило справу не за статтею «тероризм» і не за статтею «вбивство», а за статтею «недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану».
І якщо я знову дізнаюся з вуст «головнокомандувача» Хомчака, що вони «самі винні» — я не буду дивуватися. Це вже нічого не додасть до портрета «героїв дна».
Це нормальний процес. У їхньому випадку — нормальний. І коли найближчим часом у вас будуть тріщати шаблони від того, як грандіозні зашквари змінюються грандіозною імітацією «правильних дій» — не переймайтеся. Це просто конвульсії. Так завжди буває перед кінцем.
UPD: Один з читачів сказав, що я навмисно не висвітлюю позитиву цієї поїздки. І навів приклад.
Визнаю. І додаю справжню, важливу і величну перемогу, гідну голови незалежної держави. Прямо цитатою шановного читача:
«Принаймні результатом цього візиту стало, що українські водійські посвідчення будуть дійсні на території ОАЕ».
Розходимося. Тепер все гарно.
Хоча…Йой! І це — ще Ющенко підписав у 2007 р.
