Зеленський - наша проблема, а не проблема Байдена
Навіть українському президенту Володимиру Зеленському стало ясно, що після знаменитої історії із телефонною розмовою з Дональдом Трампом і контактів президентського оточення з адвокатом Трампа Руді Джуліані взаєморозуміння з новим президентом США і його адміністрацією у нього може і не вийти
А, значить, потрібно у терміново виправляти ситуацію. Ну, наприклад, споглядати церемонію інавгурації нового американського президента у товаристві тимчасової повіреної у справах США в Києві. Або давати інтерв'ю американським журналістам в надії, що Байден їх подивиться або прочитає.
Дуже сподіваюся, що не подивиться. І не прочитає. Для нашого ж з вами блага. Тому що іноді краще мовчати, ніж говорити. Тому що такий фестиваль дилетантизму — серйозний удар по американо-українських відносинах. Я навіть допускаю, що Зеленський хотів, як краще. Але вийшло — як завжди.
В результаті замість серйозної розмови про двосторонні відносини ми спостерігаємо схлипи і стогони. Зеленський, виявляється, ображений на свого недавнього кумира Дональда Трампа. Але і до Джозефа Байдена у нього є претензії — чому Україна досі не в НАТО? Неначе Байден — король НАТО, а думка інших країн-союзників ніякого значення не має. Ну, і з вакциною доводиться стояти з простягнутою рукою — бо виявилося, що Україна не у списку пріоритетів ЄС і їй будуть віддавати вакцини з надлишків.
Ми бачимо людину, яка хоче, щоб проблеми його країни з безпекою вирішував Байден, проблеми з вакцинами — Меркель, щоб він міг говорити всілякі дурниці в бесідах з колегами, а відповідали б за наслідки цієї безвідповідальної балаканини Трамп з Джуліані. Виникає питання: хто захоче сідати за стіл переговорів з інфантильним підлітком, навіть якщо не менш інфантильні співвітчизники обрали цього підлітка своїм президентом? Байден? Меркель? Макрон? Так, вони змушені розмовляти з людиною, яка володіє мандатом очільника великої європейської країни. Але те, що король — голий, видно неозброєним оком будь-якому серйозному, та й не дуже серйозному політику. І коли цього не хочуть побачити українці, ця приголомшлива куряча сліпота стає нашою проблемою, а не проблемою Байдена.
