Передплатити Підтримати

Держбюджет під ялинку. Що намагаються зробити державним коштом?

Подивився для інтересу, що ж збираються закладати в бюджет на наступний рік

Наступного тижня Рада планує в другому читанні голосувати бюджет-2021. Той іще «подаруночок» нам під ялинку. Хоча всім очевидно, що це ніякий не проєкт, а прожект. Навіть по-іншому скажу — прожект фантазій. Дефіцит державних коштів такий, що більшість із цих фантазій у кращому випадку виявляться недофінансованими, у гіршому — залишаться намірами, відображеними на папері. Кабмін і депутати займаються будівництвом «потьомкінських сіл».

Подивився для інтересу, що ж збираються закладати в бюджет на наступний рік. Перлів на кшталт нещодавньої скандальної пропозиції МЕРТ про фінансування у 2021 році підготовки до Євро-2012, слава Богу, уже не знайшов. Зате підозрілі статті для себе відзначив. Наприклад — 110 млн грн на створення «центрів креативної економіки». Що це? У нас креативна економіка й без жодних держінвестицій розвивається семимильними кроками. Одні інвестняні чого варті! Експерти не мають впевненості, що в наступному році вистачить грошей на медицину й армію, а вони намагаються сотню мільйонів на креативників якихось витратити.

Або ось іще — 500 млн на широкосмуговий доступ до Інтернету в селах. Як би всі за, щоб у селах був інтернет, але чому чисто комерційну історію намагаються вирішити за державний рахунок? Є приватні провайдери, і завдання держави створити умови і стимули для їхньої роботи, а не закопувати в землю пів ярда. Чи просто хтось вирішив закінчити свою епоху бідності за рахунок бюджету?

Тим більше, що держава — найгірший із власників і абсолютно неефективний як управлінець. Нагадаю, що раніше вже виділяли 700 млн на схожу програму — цифровізацію сільських шкіл. У результаті за підсумками року освоєними виявилися лише 14 млн. 14 із 700! За словами ексміністра МОН Ганни Новосад, усе інше не вдалося використати з банальної причини «неспроможності на місцях».

Ну раз така «неспроможність», то може потрібно не ліжка (цифри) переставляти, а якісь інші моделі рішень придумувати, із провайдерами зустрічатися, з операторами мобільного зв’язку, нарешті. Адже інтернет не лише провідним буває, є і мобільний, можливо, телекомоператори теж можуть бути корисні в цьому питанні. Про Ілона Маска мовчу. Він займається супутниковим інтернетом для «глухих» місць у США, а зусиллями нашої влади Україну скоро заженуть на задвірки цивілізації. А туди навіть Маск не здатен дати інтернет. Тому потрібно не бюджетними грошима на прожекти розкидатися, а рухатися шляхом максимальної економії й ефективності. Особливо в кризовий рік, коли кожна копійка державних грошей повинна бути під найжорсткішим громадським контролем.

Хотілося б, щоб цей «голос волаючого в пустелі» був почутий. Хоча можна не прислухатися й потім самостійно налажати по повній. У цьому влада показує максимальний результат. На жаль.

Джерело