Передплатити Підтримати

Який президент – такий теракт

Ситуація в Україні вийшла на новий рівень: тепер у нас не втілюють в суспільно-політичне життя сюжети популярного серіалу, а масштабно екранізують анекдот з словами «Яка країна – такий теракт». Проте країна не винувата, повірте

Переповідати перебіг подій 21 липня в Луцьку немає особливого сенсу, впевнений, що за ними стежили мільйони небайдужих. Розв’язка ситуації продемонструвала країні та світові, що команда Зеленського не спроможна організувати навіть фарс: Максим Кривош більше хвилини очікував на затримання правоохоронцями після того, як вийшов з захопленого ним автобусу.

Перед тим «луцький терорист» після телефонної розмови з Володимиром Зеленським відпустив літню жінку, вагітну жінку та підлітка. Як у кіно, подумаєте ви. Цілком можливо, адже український президент став першим у світі керівником держави, який виконав абсурдні вимоги терориста. І весь світ (впевнений, що спостерігали за драматичною ситуацією в Луцьку не лише українські спецслужби) отримав висновки про наявність та відтак ефективність системи антитерору в Україні.

До речі, про терор та антитерор. Проросійські телеграм-канали та російські медіа підхопили новину з Луцька надзвичайно активно, використовуючи для просування власних тез. І невипадково пропагандистка Скабєєва задалася питанням: «Чому з одними терористами Зеленський говорить напряму, а з іншими — ні?». Цю тезу просуватиме російська пропаганда не лише традиційними каналами, але і залучить на свою підтримку симпатиків у країнах Заходу, де було чимало глядачів серіалу «Чорне дзеркало».

Цікавий факт: СБУ розпочала кримінальне провадження за статею «Терористичний акт», проте у Луцьку її співробітники себе не проявили, хіба що «Альфа» під’їхала ефектно на БТРі, коли Максим Кривош вже був затриманий поліцейськими. Місцеві журналісти, зокрема, Мар’яна Метельська, знайшли чимало нестиковок у перебігу подій у Луцьку. Принагідно варто зауважити, що висвітлення ситуації нагадувало прохідний двір, правоохоронці у цьому питанні діяли неефективно.

Несподівано з’ясувалося, що заступник керівника офісу президента Кирило Тимошенко має неабиякі таланти переговорника. Це був перший випадок участі представника президентської канцелярії у протидії терористу щонайменше в Україні. Проте присутність пана Тимошенка має і більш просте пояснення: він повинен був не дозволити Арсену Авакову отримати всі лаври у боротьбі з «луцьким терористом», яка нагадує боротьбу нанайських хлопчиків.

Ще один цікавий збіг: заступник голови Національної поліції Євген Коваль, який опинився у центрі подій у Луцьку, у грудні 2019 року був тим, хто розповідав про причетність Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь до вбивства Павла Шеремета. Чергова річниця вбивства журналіста була 20 липня, а вже 21-го Коваль опинився на Театральній площі Луцька, і Антон Геращенко пропонує його нагородити за мужність.

Припускаю, що протягом ближчого часу ми отримаємо логічне продовження розвитку драматичних подій. Всередині України — у вигляді ініціатив про посилення контролю спецслужб та правоохоронців. З боку Росії — активізація спроб здійснення прямих переговорів Києва з Донецьком та Луганськом. Західні ж партнери України мають чимало підстав переглянути свою політику підтримки нашої держави — навряд чи комусь з них сподобалося, як їх намагалися пошити у дурні.

Євген Магда для «ВЗ»