У нас новий кумир? Мер Черкас?

У нас новий кумир? Мер Черкас? Нумо зробимо його відразу наступним президентом. Адже він такий свій. Народний. Хороший хлопець. Розуміє сподівання простого народу.

Цікаво, це одні й ті самі люди хвалять мера Черкас і ще місяць тому були в захваті від відео з мерами італійських міст, які в не дуже цензурній формі зверталися до тих, хто вирішив порушити карантин?

Цікаво, як одні й ті самі люди можуть хвалити мера Черкас і крити матом московський патріархат, який ще кілька тижнів тому влаштовував осередки біотероризму в своїх храмах?

Те, що робить мер Черкас сьогодні — це чистий популізм. Просте рішення для складної проблеми. І дуже популярне.

Можна зрозуміти, коли говорять про несправедливість. Так, це не справедливо, коли під час карантину ресторан депутата відчинений, а ресторани маленьких українців зачинені. Це погано. Але це не означає, що якщо порушувати правила можна тому, хто у владі, значить, будемо порушувати правила всі ми. Тому що саме це і робить нас бідними. Замість того щоб змусити владу дотримуватися правил, ми самі їх порушуємо.

Якщо влада краде, то і нам можна. Якщо депутати їдуть на червоне світло, то і ми будемо. Якщо. Якщо. Якщо…

З цих нескінченних «якщо» і складається українська бідність.

В Україні зараз дуже слабка влада. Це як ситуація, коли вдома немає дорослих. Некомпетентність призводить до хаосу і помилок. І ми не в сильній державі живемо, де інститути можуть компенсувати інфантильність і некомпетентність першої особи. І в такий момент суспільство має взяти на себе роль дорослого. А, не бачачи, як діти розпалюють багаття у ванній, підпалювати ще і штори.

Карантин дуже болючий для малого бізнесу. Так. Це вбиває його. І тому треба розумно виходити з карантину і не допустити необхідності повторного введення карантину. Найбільший ризик карантину — це не довести справу до кінця і нарватися на ще один карантин.

Україні пощастило. Якимось чином влада примудрилася ухвалити правильне рішення і вчасно ввести карантин. До того як… Що відбувається «після того як» наочно демонструють Італія і Іспанія, Москва і Нью-Йорк. Але це ж і розслабило. Карантин є, а боятися начебто нічого. Але жарт у тому, що якщо ми неправильно з нього вийдемо, то у нас кінець карантину збіжиться з початком епідемії. І все, що було до, вже не матиме значення. 50 днів болю для малого і середнього бізнесу будуть намарне. І все почнеться спочатку. І хто знає, може, вже сам мер Черкас буде вводити найжорстокіші обмеження, водночас звинувачуючи у всьому кого завгодно, крім себе. Популісти вони такі.

Що має робити суспільство? Вимагати чіткого плану виходу з карантину. Продуманого чіткого плану, який і запускає економіку і не підвищує ризик повторного введення карантину. Вимагати масового тестування. Вимагати результату. Вимагати ефективного рішення проблеми, а не просто закривати очі і кричати, що проблеми немає. Це ще більш інфантильно, ніж поведінка влади.

Як ви думаєте, мер Черкас ухвалив своє рішення після того, як у Черкасах засідала група авторитетних вірусологів та епідеміологів, які розписали покроковий алгоритм дій? Або він вирішив просто осідлати хвилю обурення несправедливістю?

І ми теж, побачивши, що карантин не писаний для Тищенка та Слуг, вирішимо, що до біса цей карантин?

Це все одно, що зіткнувшись з корупцією в клініці відомого кардіохірурга, йти до гомеопата.

Так, влада проявила себе імпотентами в історії з московським патріархатом, а тепер погрожує меру Черкас, попиваючи віскі на Банковій. Але це не означає, що мер Черкас має рацію. Це означає, що влада не має рації, коли дозволяла все що завгодно московським попам.

І так, популіста Зеленського б'є зараз популіст з Черкас. І що? Чому один популіст має бути мені ближчий, ніж інший? Якщо гопник з Троєщини буде битися з гопником з Борщагівки, тому що обидва попросили прикурити у бабусі, а тепер не можуть поділити її пенсію, то у мене не буде тут симпатій.

Популізм зло. Риторику «чим гірше, тим краще» можуть собі дозволити політики з опозиції, не обтяжені моральними принципами. Але не суспільство. Не бізнес.

Бізнесу дуже боляче від карантину. І бізнес хоче, щоб карантин скоріше закінчився. Щоб мінімізувати втрати. Але другий карантин, який може стати результатом некерованості і хаосу, максимізує втрати. І який тоді пожиток, що ми легко покажемо пальцем на тих, хто винен. Боляче буде нам.

Переклад з російської

Джерело