Влада крутить справедливістю, як циган сонцем. І стала власним вироком
Одна з небагатьох аксіом нашої ментальності ще працює
Платон вважав, що Бог спілкується з людьми через закони. І в християнство від нього перейшла ідея, що справедливість — це не лише людська справа, а наруга над нею — це блюзнірство.
На українських землях ця ідея жива від часів Ярослава і його «Руської правди», і це одна з (небагатьох) аксіом нашої ментальності, яка ще працює.
Можливо, саме тому ті, хто намагається привласнити справедливість, в нас зазвичай погано закінчують. Янукович пішов найдальше у її ґвалтуванні, тому й опинився далі за всіх. Наступники Януковича теж тишком-нишком справедливість монетизували, а тому не отримали продовження.
Теперішня влада намагається крутити справедливістю, як циган сонцем (нічого персонального проти ромів, у яких більше гідності, ніж у наших деяких можновладців), а тому, здається, вже стала своїм власним вироком.
