Я хочу жити в країні, яка живе не в телевізорі
Привіт, Володимир Зеленський. Я — ІТ-шник. Той, який, за твоїми словами, хоче втекти з країни. Але є одне суттєве „але“.
Я не хочу тікати з країни.
Я хочу тут жити, я хочу, щоб тут жили мої діти, онуки, я хочу, щоб тут жили діти та онуки моїх друзів.
Я хочу жити в країні, де не відпускають убивць і не саджають героїв за надуманими приводами.
Я хочу жити в країні, керівництво якої поважає поняття «держава», «честь» та «гідність» і розуміє як ці поняття поєднувати.
Я хочу жити в країні, в якій не «яка різниця». Різниця завжди є. Чомусь останнім часом «яка різниця» означає «давай па-русскі». Я не для того ламав себе через коліно свого часу, щоб знову навколо звучало «ой, чьо ти, гаварі нармальна».
.Я хочу жити в країні, яка живе не в телевізорі.
Я хочу жити в країні, очільник якої не кланяється запеклому ворогу держави.
Знаєш, перед тим, як приміряти на себе капелюх Наполеона, варто спочатку уточнити, хто ти — величний полководець, коньяк чи торт. Тут є різниця.
Веселих свят.