Неприємна правда про переговори в Парижі. Як обіграти Росію

Ніхто не знає, що робити з ядерною державою, яка зневажає міжнародне право

Експерти і політологи, які робили численні прогнози щодо результату зустрічі лідерів Німеччини, Франції, Росії та України, можуть відчувати почуття законного задоволення. Як вони і припускали, засідання «нормандськоїчетвірки» закінчилося без історичних проривів. Володимир Зеленський може записати собі в актив начебто досягнуті домовленості про обмін «насильноутримуваними» (тобто полоненими і заручниками) за принципом «всіхна всіх» протягом найближчих трьох тижнів і допуск до них представників Міжнародного Червоного хреста. Крім того, встановити три нові пункти розведення сторін і забезпечити таке розведення до березня наступного року. Український президент цілком розумно зазначив, що такими темпами розводити війська доведеться наступні 6−8 років. Нарешті, вкотре домовилися про повне перемир’я.

Володимиру Путіну вдалося, як видається, підтвердити «формулуШтайнмаєра» і навіть домогтися згоди учасників зустрічі на включення цієї формули в законодавство України. Нагадаємо, «формула Штайнмаєра» передбачає набуття чинності закону про особливий статус Донбасу після проведення там вільних виборів. Ба більше, в підсумковому комюніке міститься заклик «узгодити всі аспекти особливого статусу Донбасу, щоб він функціонував на постійній основі».

Москва наполягає на наданні особливого статусу сепаратистським республікам, що дозволить їм чинити істотний вплив не тільки на внутрішню, але навіть на зовнішню політику Києва. Що, будьмо чесними, ніколи не дозволить Україні інтегруватися до Північноатлантичного співтовариства, іншими словами, стати членом НАТО і Європейського союзу. Крім того, відповідно до точки зору Кремля, контроль над російсько-українським кордоном може бути переданий Києву після «вільних виборів», які в цьому разі пройдуть під контролем російських кураторів.

Слід погодитися з Володимиром Зеленським, який охарактеризував свої переговори з Путіним (для їх проведення перервали навіть зустріч у нормандському форматі) як «нічию». Ніхто нічого напевно не обіцяв, всі домовилися тільки «посприяти». У головного російського начальника завжди є чудова відмазка: Росія не є нібито стороною конфлікту. Вона, мовляв, лише «сприяє» тому, щоб самопроголошені республіки виконували прийняті за них домовленості.

Взагалі під час прес-конференції, що послідувала за переговорами, російський президент кілька разів вичерпно продемонстрував ступінь своєї щирості і договороздатності. До того ж за темами, які не стосуються української кризи. Коли його запитали про ганебну ситуацію, в яку потрапила Росія, чиїх спортсменів на чотири роки відсторонили від усіх міжнародних змагань, він не став відповідати на пряме запитання, чи є у Росії проблеми з допінгом. Натомість пустився в міркування про те, що покарання не повинно мати колективний характер. Одне слово, ну-бо, якщо ви такі розумні, встановлюйте, який саме чиновник і що поміняв у базах даних. Ось його і карайте.

Ще більш показова реакція Путіна на питання про дипломатичний конфлікт з Німеччиною через вбивство в Берліні: «Ви сказали про вбивство грузина — це не зовсім так. Я знаю, що в Берліні загинула людина. І це не просто грузин, це людина, яка брала активну участь у бойових діях на боці сепаратистів на Кавказі. Ця людина перебувала в нас у розшуку, до того ж дуже жорстка і кривава людина. Тільки в одній з акцій, в яких він взяв участь, ним було вбито 98 осіб. Він був одним з організаторів вибухів у московському метро». Як свідчить стенограма прес-конференції, опублікована на сайті Кремля, в питанні нічого не йшлося про національність убитого. Путін просто підмінив питання, інтерпретував його так, щоб йому було зручніше відповідати.

Все це має безпосередній стосунок до того, до якої міри можна довіряти домовленостям, досягнутим з Володимиром Путіним. До жодної. Він як справжній господар свого слова бере його назад, як тільки відчуває в цьому необхідність. Це прекрасно відомо і Макрону, і Меркель, і взагалі будь-кому, хто сідає за стіл переговорів з російським президентом.

Переклад з російської

Джерело