Кому заважає Юраш?
Як пропагандисти Московської церкви плутають свої реалії з українськими
На Москві звикли: якщо навіть дрібний керівник щось сказав, то це — наказ. З виконанням «під розпис».
Викладач (не ректор, не проректор, а викладач!) КПБА у академічному чаті ПРОСИТЬ студентів підтримати звернення на захист А. Юраша. Ще раз — просить.
Я теж викладач КПБА. І теж попросив підтримати — лише тут, у ФБ.
І ще про це написали багато шанованих мною людей, в тому числі з освітніх інституцій — Інституту філософії, Університету Драгоманова, тощо.
Бо ми, дякувати Богу та нашим захисникам, живемо все ще у вільній країні. І можемо вільно поширювати свою позицію та закликати підтримати її.
На Москві звикли до іншого: якщо навіть дрібний керівник щось сказав, то це — наказ. З виконанням «під розпис». І зі стукачами, які слідкуватимуть за виконанням волі начальства.
Тому і вважають мп-пропагандисти, що викладач не може попросити — він «примушує». Який страшний компромат!
Ну що ж: тоді я буду «примушувати» своїх підписників. А Ярослава Олегівна Міщенко — «примушує» своїх (і мабуть ще журналістів «Укрінформу»?)
Хто там ще «попримушує»?
А якщо серйозно — то видно, скільки і яких сил задіяні для того, щоби «нє митьйом, так катанієм» не допустити переможця конкурсу обійняти посаду. Задіяний адміністративний ресурс,
Як казала героїня Лії Ахеджакової: «Значит хорошие сапоги, надо брать!».
