ПЦУ і патріарх Філарет

Сподівання на мудрість в інтересах України

Те, що зараз відбувається у середовищі Православної церкви України (ПЦУ), не особливо радує. Хоча й не варто вдаватися до драматизації.

На жаль, між керівництвом ПЦУ та почесним патріархом Філаретом так і не було досягнуто компромісу. Чому так сталося — можна довго говорити. Але так сталося. Останні дії Філарета свідчать, що він намагається відновити (чи зберегти?) Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), залишившись її очільником.

Формально ця церква не припинила своєї діяльності. Патріарх Філарет зберіг її установчі документи, щоб у відповідний момент скористатися ними. Цей час, на його думку, настав — що пов’язано з нинішніми політичними змінами в Україні.

Ставка на підтримку інтелігенції?

11 червня Філарет планує провести так званий «Форум української інтелігенції» під гаслом «За Українську православну церкву! За Київський патріархат!». Запрошення на цей форум спеціально роздавалися у Володимирському соборі, де служить почесний патріарх. Для проведення форуму спеціально орендується зал у Національної академії наук. Все, здавалося, пристойно і достойно — як для проведення форуму інтелігенції.

Чому Філарет робить ставку на українську інтелігенцію? Не секрет, що свого часу вона відіграла помітну роль у становленні Київського патріархату. Але ж тоді була інша ситуація. У той час стояло питання про створення в Україні своєї незалежної Православної церкви. А представники української інтелігенції відігравали не останню роль у боротьбі за неї.

Зараз інша ситуація. Незалежна православна церква в Українці існує. Це — ПЦУ. Саме вона має широку підтримку української інтелігенції. Про це свідчить хоча б звернення її представників до Філарета, оприлюднене 6 червня цього року, з проханням перенести обговорення всіх гострих питань на представницькі церковні органи, а також утриматись від публічних дискусій чи інтерв’ю, що можуть посіяти тривогу серед православних українців. Також товариство «Просвіта» та низка українських культурних діячів планують 10 червня провести свій форум, на якому передбачається підтримка нинішнього керівництва ПЦУ.

Чи відреагує на ці звернення Філарет? Чи стримають вони його від проведення свого «Форуму української інтелігенції»?

Адже зрозуміло, що відомі українські культурні діячі його не підтримують. Проте можна створити масовку, видавши її за «представників української інтелігенції». Виглядатиме це печально. Хтось навіть сприйматиме це дійство іронічно. Та все ж…

Для Філарета це може стати черговою «пробою сил» й підготовкою до наступних кроків.

Зокрема, 20 червня він планує провести помісний собор УПЦ КП.

Чи вдасться Філарету провести помісний собор?

Одну вже «пробу сил» Філарет провів, запросивши до себе на бланках колишньої УПЦ КП архієреїв ПЦУ на молитовне святкування на честь священномученика Макарія до Володимирського собору. Ця проба, м’яко кажучи, виявилася не дуже вдалою. Прибуло лише чотири архієреї — причому троє з них із Росії, де УПЦ КП формально продовжує існувати. Адже, згідно з томосом, наданим Вселенським патріархатом ПЦУ, ця церква має право діяти в межах України. Абсолютна більшість архієреїв ПЦУ дали зрозуміти, що на відновлення УПЦ КП вони не підуть. Адже це для них означатиме, що вони знову опиняться в статусі «невизнаних».

Однак те, що Філарет має підтримку серед кількох архієреїв (хай навіть з російськими паспортами!) дає йому підстави сподіватися створити «свою церкву». Зрештою, він може піти на висвячення нових єпископів при допомозі архієреїв із Росії — тим самим створюючи паралельну структуру всупереч ПЦУ. Чи дійде до цього? А якщо дійде, то як це буде сприйнято?

Щодо проведення помісного собору відновленої УПЦ КП, то при бажанні його можна організувати. Адже є Філарет, який вважає себе патріархом цієї церкви, є кілька архієреїв. Можна також зорганізувати на цей собор священиків міста Києва, які в плані канонічному підпорядковані Філарету. Принаймні кілька десятків таких набереться. Відповідно, знайти певну кількість мирян, які підтримають ідею збереження УПЦ КП. І справа готова.

Зрозуміло, такі дії викличуть несприйняття серед більшої частини православної спільноти України, яка прихильна до ПЦУ. Та й проведення такого собору викликатиме чимало питань, у тому числі й про зовнішні впливи з боку Москви. Адже російські спецслужби захочуть скористатися такою ситуацією. І, схоже, вони вже працюють у цьому напрямку. Зрештою, час покаже…

Звісно, ПЦУ вистоїть — навіть якщо Філарет проведе «відновлюваний» собор УПЦ КП. Але це буде удар і по іміджу цієї церкви, і, зрештою, по іміджу України. Чи розуміє це почесний патріарх?

У Філарета був (та й залишається!) шанс ввійти в українську історію в іпостасі видатного церковного діяча поряд з Петром Могилою, Андреєм Шептицьким, Василем Липківським, Іваном Огієнком… Адже (чого гріха таїти) свого часу він чимало зробив для становлення незалежної Православної церкви в Україні. Однак ці заслуги він може враз перекреслити, пішовши на розкол у середовищі українського православ’я.

Ще є час зупинитися. Залишається лише сподіватися, що в почесного патріарха ПЦУ вистачить мудрості це зробити.

Джерело