Загальне виборче право — реальне зло

Не пам'ятаю, хто це сказав, але сказано правильно. Цитую за змістом, не дослівно.

«Кращими ліками від схиляння перед демократією є півгодинна особиста бесіда з рядовим виборцем».

Я розумію, що соромно нікому не буде, що у нас всі — від таксиста до двірника — розбираються у всьому, включаючи медичну реформу і міжнародні відносини, але іноді мене все-таки бере острах.

Мені реально страшно за країну, в якій рівень політизації давно перевищив інтелектуальний рівень. Загальне виборче право — реальне зло. І я, до речі, не натякаю на електорат новообраного президента. Я говорю про середній рівень по нашій психлікарні.

І кричати: «Схаменіться!» марно і безглуздо — ніхто не чує. Всі зайняті вирішенням питань світового значення.

Політична апатія — погано, політична активність — руйнівна для суспільства. Жодна система не витримає такої кількості політичних епілептиків.

Золотої середини немає. Відповідальності за свої слова і вчинки не спостерігається. Навіть у віддаленій перспективі.

Скажіть, країна перестала існувати? Нам не треба сіяти, збирати, виробляти, платити пенсії, воювати, врешті-решт? Чому прийняття чужого вибору — вибору більшості, до речі, викликає у меншості, яка програла, корчі? Чому більшість, яка перемогла, дозволяє собі знущатися над своїми співвітчизниками, які програли виборчий процес? Ми роз'їжджаємося? У нас тепер різні України? Або таки одна і з цим треба щось робити?

Я віддаю собі звіт в марності спроб закликати до примирення двох сторін, які змагалися на звичайних виборах. Що тоді говорити про мир між воюючими сторонами?

Загалом, сумно.

Переклад з російської

Джерело