Коломойському потрібен ручний президент

За бензин, яким він у 2014-му заправляв БТРи, ми заплатили сповна

Ніколи такого не було і ось знову. Окружний Адміністративний суд імені позову Мосійчука до Уляни Супрун вирішує, чи є націоналізація Приватбанку незаконною. Що ж, репутація цього суду загальновідома. І рішення своє суд тепер вирішив винести в знаковий день. 2 квітня. Чекали вчора, але не сталося. Може твіт від американського посольства подіяв? А може судді вирішили подивитися, що принесе 1 квітня. Якщо буде все заплутано, може ще пару тижнів паузи візьмуть. Це ж український суд, креативний.

Головне. Навіть якщо суд вирішить, що націоналізація незаконна, то ніяких наслідків у цього рішення не буде. Ніяких. Це рішення не вступить в законну силу. Очевидно, що піде апеляція. Більш того, після апеляційного суду точно буде ще й Верховний Суд, яке б рішення не було прийняте, адже одну зі сторін воно точно не влаштує. Тому в найближчому майбутньому вкладникам банку переживати не варто. Приватбанк залишається державним, зберігаючи високий рівень надійності. Більш того, ніякого законного механізму повернення банку колишнім власникам на сьогодні просто не існує.

Але також очевидно, що і наміри Коломойського і Ко цілком зрозумілі. Очевидно, що олігарх хоче визнати націоналізацію незаконною. Не факт, що це поверне йому банк. Але це точно захистить його від переслідування Лондонського Суду. Адже якщо націоналізація була незаконною, то справа там розвалитися.

Навіщо Україні і українському суспільству потрібен був Лондонський Суд? Щоб змусити Коломойського і Ко компенсувати втрати, які понесли платники податків, при націоналізації Приватбанку. А це понад 150 млрд грн, які держава внесла в капітал банку, щоб зберегти його стійким і платоспроможним. Щоб врятувати банк. Адже після того, як Коломойський і компанія вивели з банку понад $ 5 млрд і не хотіли вносити гроші в його капітал (а це важливо, тому що їх про це дуже довго просили), у держави не було виходу, крім як націоналізувати банк. Залишався, звичайно, ще варіант з ліквідацією, після визнання банку неплатоспроможним, але це навряд чи б сподобалося всім тим людям, хто звик до карток Привату, а також створювало високі ризики різкої девальвації і падіння всієї банківської системи. Все-таки менеджмент банку створив найбільшу фінансову установу в Україні, яка зробила його занадто великим для простих рішень. Саме тому в меморандумі з МВФ був цілий розділ, присвячений націоналізації Приватбанку.

Чи хоче Коломойський компенсувати завдані українцям збитки? Звичайно ж ні. І тепер він бореться за владу в Україні для того, щоб захистити себе. Свої активи. Свої доходи. Адже, по-хорошому, всі активи олігарха, повинні перейти у власність платників податків України (відомі активи, при цьому, не компенсують повністю завдані збитки), а потім їх мають продати через публічні аукціони. Але це можливо тільки у випадку, якщо буде політична воля українського керівництва.

Ось тому ці вибори президента так важливі для Коломойського. І тому «1+1» так активно веде кампанію по просуванню Зеленського. Який, звичайно ж, не поверне Приватбанк олігархові. Але це зробить незалежний Верховний Суд. Який визнає націоналізацію незаконної, виставить рахунок українцям і дозволить закрити справу в Лондоні. Не дивлячись на очевидні висновки розслідувань Кролл. Точно так само, як уже анонсував кандидат Зеленський зі «Сватами». Тільки суд. Який, як ми знаємо, у нас абсолютно незалежний.

Не реформи і зміни мета цього «проекту», як чітко висловилася потенційна перша леді, а захист бізнесу Коломойського, його активів, які виявилися під ударом. Причому навіть не президента України Порошенка, а МВФ і кредиторів, які наполягали на націоналізації, а зараз наполягають на тому, що справедливість повинна восторжествувати і українські платники податків повинні повернути свої гроші. І зараз Коломойський поступово йде до своєї мети. І його кандидат вже майже до другого туру вийшов, та ще й з найвищим рейтингом, а суд буде приймати рішення, скоріш за все, зваживши шанси Зеленського на перемогу. Все-таки 2 квітня буде видніше.

Є омана, що Коломойський не такий поганий, адже він зіграв позитивну роль в захисті України в 2014 році. І тепер можна йому і країну довірити. Так ось, це помилка. У 2014 році Коломойський дійсно зіграв позитивну роль. Але не тому що патріот, який щиро хоче зробити Україну успішною. Просто його інтереси збіглися з інтересами України. З нашими інтересами. Він захищав свій бізнес. І при цьому непогано заробляв. Потоки, на яких сидів Коломойський, не зупинилися на час війни. За бензин, яким він заправляв БТРи, ми заплатили сповна.

А тепер питання? Чи збігаються тепер інтереси України і українського суспільства і Коломойського? Чи вигідні йому реформи? Чи хоче він верховенства права? Чи вигідні олігархові, який звик сидіти на потоках, реформи? Ні, в даному випадку інтереси українського суспільства і українського олігарха Коломойського прямо протилежні. Коломойський ніколи не прагнув наростити капіталізацію своїх активів. Він не боровся за вартість. Він боровся за гроші. Виводячи з компаній. Адже не дарма збанкрутував монополіст Аероствіт, а тепер МАУ показує збиток в $ 100 млн. Реформи, які потрібні Україні, піднімуть капіталізацію всіх активів в Україні, але перекриють грошові потоки. І тому немає більшого ворога МВФ в Україні, ніж Коломойський. І правда, дивно, що серіал «Слуга народу» йому активно допомагав, створюючи вкрай негативний образ МВФ?

А значить приклад 2014 року не повинен нікого обманювати. І кейс з Приватбанком, де українське суспільство замість того, щоб відшкодувати витрати платників податків на порятунок Приватбанку може зіткнутися з тим, що олігарх забере банк, в який платники податків влили 150 млрд грн, просто один з багатьох. Їх буде ще багато. Але найстрашніше не те, що може собі «розподілити» олігарх. А те, що він буде блокувати реформи, щоб йому не заважали розподіляти і далі. І від цього ми всі втратимо в сотні разів більше. Ми втратимо гроші. І ми втратимо час. Зате Коломойський знову запрацює.

Переклад з російської

Джерело