Я забороняю Тимошенко спекулювати іменем мого чоловіка-героя
Я, вдова Героя України Володимира Рибака, забороняю Юлії Тимошенко і її соратникам називати мого чоловіка членом партії «Батьківщина»!
Вони не мають морального права навіть промовляти його імені вголос, бо, очевидно, Володя при цьому перевертається у могилі. А я маю намір жити довго, щоб побачити справедливу помсту замовникам, причетним та виконавцям звірячого вбивства патріота України, сміливого, безкорисного, чесного Героя — Володимира Рибака.
А тепер про мотиви цього виступу.
Юлія Володимирівна не цікавилася моєю родиною чотири з половиною роки! Тільки раз, у травні 2014 року ця мільйонерша виділила мені одноразову матеріальну допомогу і ненадовго поселила в однокімнатній квартирі. На цьому допомогу сім’ї було вичерпано.
Коли нам у триденний термін треба було терміново виїхати з квартири, я написала смс
Нині вони цинічно використовують пам’ять про Героя України і мученика Володимира Рибака для своєї передвиборчої реклами. Але ж тоді, у 2014 році, його навіть не поновили у партії «Батьківщина», звідки його
18.04.2014 року я зустрілася з Юлією Тимошенко у Донецьку і попросила врятувати свого чоловіка. У відповідь вона не могла зрозуміти, про кого мова. Потім куратором пошуків Володі призначила Олександра Ярошенка.
О. Ярошенко, який був по праву руку від Ю. Тимошенко — людина з кримінальним забарвленням, істота без жодних моральних принципів. Його вигнав Яценюк, Аваков заборонив навіть наближатися до свого відомства. Та Ярошенкові треба було терміново повернутися в одну з відомих політичних сил. Для цього він скористався моїм горем. Та цей покидьок, прошу пробачення за нелітературну мову, мало того, що не вивозив мою сім’ю, він ще й обдурив, пообіцявши дати грошей на дорогу. І не дав… Виїжджали ми втрьох: я, син і донька. Якщо б не мій син, то під Ізюмом мене б пристрелив російський солдат з автоматом.
Я довго мовчала, бо боялася за своє життя, оскільки живу одна з донькою-інвалідом ІІ групи. Так-так, це та дівчинка, яка в 2016 році у День прапора України, піднімала наш стяг разом з президентом. Наша дитина після садистського убивства батька, почала постійно хворіти, а ставлення партії «Батьківщина», якій мій чоловік віддав чотири роки самовідданої, безкоштовної праці, остаточно її добило. Тож тепер вона має ІІ групу інвалідності.
На жаль, у нашій країні ще не вміють лікувати посттравматичний синдром. Я пішла з роботи, доглядаю за донькою. Довелося просити допомоги в Авакова, Кличка, знайомих послів України, патріотично налаштованих прокурорів і навіть керівника СБУ. Мені допомогли всі, а БПП — навіть без мого прохання.
Та, перш за все, хочу висловити величезну вдячність і вклонитися ветеранові АТО, добровольцю 81-ї та 95-ї бригад Сергієві. За те, що він, а не Юлія Тимошенко, згадав про сім’ю Рибака.
Також я від щирого серця дякую усім українцям, які надсилали мені гроші, відриваючи від себе, аби допомогти моїй сім’ї вижити у трагічній ситуації!
Примітка редакції: Володимир Рибак був викрадений невідомими 17 квітня 2014 в Горлівці одразу після мітингу, організованого на підтримку міського голови Євгена Клепа, під час якого Володимир Рибак зробив спробу зняти прапор сепаратистської організації «Донецька народна республіка» і повернути український прапор на будівлю міськради.
19 квітня його тіло було знайдено місцевими рибалками в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Слов'янського району Донецької області з ознаками насильницької смерті. 22 квітня тіло було упізнано дружиною. Разом із ним було знайдено тіло студента Юрія Поправки. За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства цих людей причетні представники сепаратистського угруповання, яке захопило будівлю СБУ в місті Слов'янську.