Газова директива схвалена європейцями

Як відомо, саме ці зміни повинні визначити долю «Північного потоку-2», а значить — і українського транзиту.

Після того, як Німеччина і Франція досягли компромісу щодо Газової директиви, могло здатися, що газопроводу вже ніщо не загрожує. За здійснення Газової директиви на своїй території відповідає Німеччина, уряд якої не вбачає у «Північному потоці-2» ніякої загрози. Однак все це не є таким простим.

Почнемо з того, що будь-які винятки з Газової директиви повинні затверджуватися Європейською комісією за поданням уряда ФРН. Власне, винятків передбачено всього два. Перший з них дозволяє вивести з-під правил Газової директиви газопроводи, які побудовані до її остаточного запровадження в дію. Швидше за все, мова йде про літо 2019 року — і «Північний потік-2» до цього часу точно не побудують.

Другий стосується нових газопроводів — якщо тільки вони не заважають конкуренції на енергетичному ринку та безпеки цього ринку. І тут вже питання — а що вирішить Єврокомісія? Єврокомісія, а не Німеччина. Тому що компанія — будівельник газопроводу подасть запит німецькому регулятору, а ось німецький регулятор, якщо тільки вирішить зробити виняток, звернеться до Єврокомісії.

Це рішення Єврокомісії і буде моментом істини в питанні про долю «Північного потоку-2» і українського транзиту.

Тому що якщо Єврокомісія вирішить, що проект «Північного потоку-2» під виняток не потрапляє, «Газпром» повинен буде підкоритися правилу надання доступу до нової трубі компаніям з третіх країн. А це означає, що російський монополіст просто не зможе використовувати газопровід на максимальну потужність, доведеться резервувати частину потужностей для інших компаній — навіть якщо ці компанії з'являться на ринку не відразу (наприклад, компанії з Азії, які захочуть переганяти свій газ через Росію в Європу).

І тоді українська ГТС залишиться критично важливим маршрутом і для «Газпрому», і для його європейських клієнтів.

Джерело