Коли за кулісами залишається передісторія

Закину вам тему для роздумів про таку жорстку реакцію Юрія Луценка в Раді на різні плюгаві випади проти нього та проти слідства в справі Катерини Гандзюк

Коли дивитися лише на те, що було в трансляції, то дійсно здається, що реакція й обурення були надмірними. Але за кулісами залишається передісторія.

Ситуацію умисно розігрівали та доводили до кипіння упродовж щонайменше цілого року. Хоча все почалося навіть давніше, коли ті самі персонажі, вочевидь, отримавши добру плату від Курченка та ще деяких утікачів з оточення Януковича, довго старалися розвалити процес повернення Україні 1,5 млрд $. Тоді попрацювали «на славу» всі ті ж самі «активісти-антикорупціонери» разом з директором НАБУ Ситником. Коли зірвати процес не вдалося, стали мстити (іноді й дуже падлюче та дріб'язково) воєнному прокурору Кулику, а також ошаліло дискредитувати Луценка й Генпрокуратуру в купі з Військовою прокуратурою.

Далі було ще чимало епізодів, але аналогічна до нинішньої ситуація сталася під Новий Рік, коли зникла, а потім була знайдена вбитою адвокат Ірина Ноздровська. Просто трошки напружте пам'ять і згадайте, що тоді витворяли брати Наєми, як копитами землю рили, як рогами вимахували. З нещасної Ірини, яка в ставленні до влади завжди була індиферентною, а боролася проти місцевих бандитів і начальничків, зробили запеклого ворога й, відповідно, жертву «кривавого режиму». А коли справа в рекордні терміни була розкрита, ще трохи поверещали, що не вірять, доки це вже не стало огидно виглядати, й залягли на дно.

Після того ця сама зграя найманців (інакше не назву) дістала нове замовлення. Пригадуєте, я писав після відкриття проваджень та рішень про конфіскації у справі Фірташа, що зараз усіх шавок знову спустять з ланцюга на Луценка. Повірте, я не припускав, а знав про те, що зроблене нове замовлення. Пару місяців покусували, а тут раптом знайшли нагоду — померла після жорстокого замаху справжня й цілком адекватна активістка (не надто схожа на цю команду заказушників). І почалася абсолютна дикість.

А ще перед виступом Луценка в кабінеті спікера годину всі слухали істерику Наєма, що якщо комісію очолить не він, то нафіг потрібна тоді така комісія. І зрозуміло, для чого йому це було треба — провокації пішли б нон-стоп. Це при тому, що як для замовного злочину, слідство проходить на диво ефективно. Більшість подібних справ неймовірно важкі для розкриття. А ще напередодні відбувся витік секретної інформації з оперативних слідчих дій. Схоже, що в Луценка є якісь міркування про те, хто міг бути замовником витоку.

І тому на фоні цієї всієї передісторії спалах емоцій біля трибуни в Раді був лише верхівкою айсберга, яку ми змогли побачити, а весь масив глибоко в політичному підкилим'ї.

Джерело